Справа №1-659/10

                                               В  И  Р  О  К

                                           Іменем  України

25 серпня 2010 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:   судді   - Скоріна А.В.

при секретарі        -       Бакуменко О.В., Кузьковій Т.Л., Завальнюк О.І.

з участю прокурора  -   Сукача О.О., Марунича О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Київської області, Вишгородський район, с.Раківка, українки, громадянки України, освіта середньо-технічна, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 раніше не судимої,

            у скоєні злочину, передбаченого  ст.166 КК України.

В С Т А Н О В И  В:

ОСОБА_1, являючись матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з початку 2009 року злісно не виконувала обов'язки по догляду за своїми дітьми, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді педагогічної та соціальної занедбаності дітей.

Вказаний злочин ОСОБА_1 вчинила за наступних обставин.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» і ст. 59 Закону України «Про освіту», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

•   -     постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

•   -     поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

•   -     виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

•   -     сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

•   -     виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 року у ОСОБА_1, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, народився син ОСОБА_2. 9 грудня 1999 року шлюб з ОСОБА_4 було розірвано. Також, ІНФОРМАЦІЯ_6 року у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3, батьком якого було записано ОСОБА_5. Разом із своїми дітьми ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1

Незважаючи на покладені на неї батьківські обов'язки по догляду за дітьми з початку 2009 року ОСОБА_1 перестала піклуватися про їх здоров'я, фізичний духовний і моральний розвиток, навчання, тобто повністю самоусунулася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків.

При цьому, злісне невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків по догляду за своїми дітьми, супроводжувалося ухиленням від їх виховання та навчання, у тому числі незабезпеченням їх нормальним харчуванням, медичним доглядом, не створенням нормальних санітарних і гігієнічних умов проживання, незабезпеченням контролю за безпечними умовами перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання. Зокрема, незважаючи на те, що ОСОБА_3 внаслідок свого малолітства не міг самостійно харчуватися та доглядати за собою, він часто на тривалий час сам залишався вдома, а ОСОБА_2 часто, без поважних причин пропускав уроки, а з початку 2010 року взагалі перестав відвідувати середню загальноосвітню школу № 50 і відповідно перестав навчатися.

30 квітня 2010 року комісією у складі спеціалістів служби у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та співробітників Святошинського РУГУ МВС України в м.Києві, з метою захисту дітей та збереження їх життя та здоров'я, було вилучено дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 було доставлено в Київську міську клінічну шкірно-венерологічну лікарню, де йому було поставлено діагноз: короста, ускладнена піодермією, алергічний дерматит, педикульоз, гіпотрофія 3 ступеня, рахіт, анемія легкого ступеня, затримка психомоторного та предмовного розвитку.

При психодіагностичному обстеженні ОСОБА_2 проведеному психологом притулку для дітей № 1 Служби у справах дітей Київської міської державної адміністрації встановлено, що рівень розвитку пізнавальної сфери хлопця відповідає низькому віковому рівню: процеси пам'яті не порушені, слабо розвинуте абстрактно-логічне мислення, увага концентрується при зацікавленості, уява розвинена. Рівень загальної обізнаності вихованця занижений відповідно до вікової норми. Мотивація до подальшого навчання є, проте нестійка, потребує підтримки. Наявні ознаки педагогічної та соціальної занедбаності. Емоційно-вольова сфера хлопця характеризується невпевненістю, внутрішньою тривожністю. ОСОБА_2 має егоцентричну сконцентрованість на власних проблемах. Навички самоконтролю у хлопця розвинені в недостатній мірі. Самооцінка занижена.

Також, згідно висновку соціально-психологічної оцінки дитини виданого психологом Міського центру дитини Служби у справах дітей виконавчого органу Київської міської ради, пізнавальна сфера ОСОБА_2 знаходиться в межах низької вікової норми. Діагностовано низький рівень логічного мислення. Процеси пам'яті непорушені. Мотивація до навчання низька. Спостерігається педагогічна та соціальна занедбаність. Емоційно-вольова та особистісна сфера ОСОБА_2 характеризується високою тривожністю, нерішучістю, схильністю до довгих міркувань, невпевненістю в собі, серйозністю та певним формалізмом.

Відповідно до витягу з протоколу діагностичного обстеження Київської міської психолого-медико-педогогічної консультації головного управління освіти КМДА № 80 від 18.05.10 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження має мікросоціальну та педагогічну занедбаність. Також, згідно зазначеного протоколу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження має мікросоціальну та педагогічну занедбаність, затримку психо-моторного розвитку в результаті дистрофії і психо-соціальної депревації.

   Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою у скоєні злочину, передбаченому ст.166 КК України визнала повністю та
повністю підтримала вищевказані обставини його скоєння, а саме, що приблизно з початку  2009р. неналежним чином виконувала свої батьківські обов’язки по піклуванню своїх дітей. Фактичні обставини справи, а саме, час, дату, місце, спосіб скоєння злочину, висновки експертизи вона не оспорює та щиро кається у скоєному.

           Враховуючи повне визнання своєї вини підсудною, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ч.3 ст.299 та ст.301-1 КПК України.

         Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить  винність підсудної  доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного нею злочину проводить:

  за ст.166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудній ОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину,  обставину, що пом’якшує  вину – щире каяття у скоєному, обставину, що обтяжує вину – вчинення злочину щодо малолітнього, і вважає за необхідне обрати їй міру покарання у виді позбавлення  волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, не працює, характеризується позитивно, не заміжня, знаходить за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй міру покарання не пов’язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочину, передбаченому  ст.166 КК України і  призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст.76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

     Апеляція на вирок може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва.

Суддя: