Справа 2-970/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      3 вересня 2010 року                         Буринський районний суд Сумської області

                                             в складі:     головуючого               Міщенко В.М.

                                             при секретарі                                  Ключник О.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради про визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Буринської міської ради про визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування.

    Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 08.05.1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 вона проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в будинку, що належав на праві приватної власності діду чоловіка ОСОБА_4, який проживав разом з ними та помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Перед смертю ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 21.03.1968 року Буринською державною нотконторою, яким все своє майно після його смерті заповідав своєму онуку ОСОБА_3 Після смерті діда ОСОБА_4 спадщину прийняв його онук, а чоловік позивачки - ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з спадкодавцем на день його смерті спадщину. Належним чином не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Перед смертю  ОСОБА_3, у приватну власність рішенням Буринського місквиконкому від 26.05.1994 року була передана земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка розташована за адресою  проживання. Приватна власність на земельну ділянку також належним чином не була оформлена на спадкодавця, а тому вона також є спадковим майном.

    Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла позивачка шляхом спільного з ним проживання, але також належним чином не оформила. Оскільки в нотконторі їй було відмовлено в оформленні її спадкових справ,  тому вона просить її вимоги задовольнити та визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку, розташовані в м. АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивач просить задовольнити її вимоги.

        Відповідач – Буринська міська рада Сумської області про розгляд справи повідомлена, позов визнає та просить його задовольнити.

    Суд, дослідивши обставини справи, вислухавши сторони, приходить до висновку, що позов доведено і він підлягає задоволенню.

    В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, зареєстрованим за №109 у відділі РАГС Буринської райдержадміністрації і після його смерті відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить житловий будинок з належними надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1. Перед смертю ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 21.03.1968 року Буринською державною нотконторою, яким все своє майно після смерті заповідав своєму онуку ОСОБА_3 Після смерті діда ОСОБА_4 спадщину прийняв його онук, а чоловік позивачки ОСОБА_3 шляхом спільного проживання з спадкодавцем на день його смерті. Спадщину належним чином не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

    Перед смертю ОСОБА_3 у приватну власність рішенням Буринського місквиконкому від 26.05.1994 року була передана земельна ділянка загальною площею 0,15 га, яка розташована за адресою проживання. Приватна власність на земельну ділянку також належним чином не була оформлена на спадкодавця, а тому вона також є спадковим майном.

    Позивачка є спадкоємцем першої черги спорідненості після смерті ОСОБА_3, так як перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі, відповідно до свідоцтва про одруження, виданого 8 травня 1976 року відділом ЗАГС Буринського райвиконкому. Відповідно до ст. 549 ЦК України, що діяв на той час, прийняла спадщину на будинок та на земельну ділянку, так як на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем та фактично вступила в управління та володінням спадковим майном, але оформити спадщину належним чином вона не може по причині припинення спадкодавцем цивільної правоздатності, який при житті не отримав Державних актів на право приватної власності на будинок та земельну ділянку.

      Приймаючи до уваги, що інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає, Буринська міська рада не заперечує проти задоволення позову, а тому суд вважає, що її позов підлягає задоволенню.

              Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 25, 331, 392, 1258, 1261 ЦК України, ст. 56 ЗК України 1992 року, суд

ВИРІШИВ:

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Буринь на підставі свідоцтва про право власності б/н від 07.02.1956 року та на земельну ділянку загальною площею 0,15 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства площею 0,11 га та для індивідуального житлового будівництва 0,04 га, яка раніше належала ОСОБА_3 на підставі рішення Буринського місквиконкому від 26.05.1994 року та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Буринь.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

                                                    Головуючий: