Справа №1-193/2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 року                                                                                          місто Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:  

                         головуючого -  судді Пулика В.В.,

                         з участю секретаря судових засідань – Оленюк С.І.,

                         прокурора – Шутки І.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новисибірськ Новосибірської області РФ, жителя с. Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого,  не судимого -

             у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілого.

        Злочин скоєно при наступних обставинах.      

          21 травня 2010 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області на присадибній ділянці біля Шевченківського лісництва та перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, на грунті неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_4  удар ногою по голові, від чого останній впав на землю, а ОСОБА_3 умисно став наносити удари ОСОБА_4 в ділянку грудної клітки, заподіявши останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої травми лівої половини грудної клітки з переломами 5,6,7,8-го ребер без зміщення, ускладнену лівобічним гемопневмотораксом, що викликало тривалий розлад здоров»я потерпілого.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні злочину, вказавши, що 21 травня 2010 року він приїхав в гості до родичів в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області і близько 17 години на велосипеді поїхав у магазин купити пива. В той день він був одягнений в джинси синього кольору, червону футболку та білу кепку. Приїхавши до магазину, зустрів ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, з якими привітався та запропонував випити пива, на що останні погодились. Він у магазині за свої кошти купив два пива, собі та ОСОБА_5,  вийшов на вулицю, де вони з останнім пиво випили, а ОСОБА_4 стояв біля них і вони між собою розмовляли.

 ОСОБА_5 запропонував випити горілки, сказавши, що візьме гроші з дому. Він разом із ОСОБА_5 пішли до останнього додому, а ОСОБА_4 залишився їх чекати біля магазину. Біля будинку ОСОБА_5 він почекав, ОСОБА_5 взяв з дому гроші і вони знову пішли в магазин. Біля магазину ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 купити горілку та закуску, ОСОБА_4 купив в магазині пляшку горілки, крабові палички, сирок, сигарети, пластмасові три стаканчики та пачку сигарет «Бонд» і здачу віддав ОСОБА_5.

 Після цього ОСОБА_5 сказав іти у Шевченківське лісництво і там розпити горілку. Вони ішли польовою стежкою, дійшли до річки, де сіли та почали розпивати горілку, а також спілкуватися на різні теми. Через деякий час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник спір, він заступився за ОСОБА_5, ОСОБА_4  образився, встав і пішов від них. Його це розлютило,  він підбіг до ОСОБА_4 і ззаді наніс удар ногою в голову, від чого ОСОБА_4 впав обличчям на землю, а він почав наносити останньому ногами удари по грудній клітці. ОСОБА_5 також наніс ногами кілька ударів ОСОБА_4 в область грудної клітки,  після чого він сів на велосипед і поїхав до родичів в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області.

Кається у вчиненому, згідний відшкодувати потерпілому завдані злочином збитки, просить суворо не карати його.

За клопотанням підсудного суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати потерпілого та свідків по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

        Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він

умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілого.                      

 Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, виховувався та проживає в сім»ї без батька, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставиною, яка обтяжує покарання підсудного,  суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, обставин, які пом»якшують покарання підсудного та його особи: він вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості,  позитивно характеризується за місцем проживання, виховувався та проживає в сім»ї без батька, потерпілий просить суворо не карати підсудного, суд вважає за можливим призначити підсудному покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у межах, установлених у санкції ч.1 ст.122 КК України та з застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов»язки, передбачені ст.76 КК України.

Потерпілим по справі ОСОБА_4 в ході попереднього слідства заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного1564,65 гривень матеріальних збитків(а.с.38); в судовому засіданні потерпілий підтримав свої позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілим ОСОБА_4 придбано для лікування за власні кошти медикаментів на загальну суму 1564,65 гривень, про що свідчать долучені до матеріалів справи квитанції (а.с.34), тому позовні вимоги потерпілого про відшкодування йому завданих злочинними діями підсудного матеріальних збитків підлягають до задоволення в повному обсязі.

 Долинським міжрайонним прокурором в ході судового розгляду справи заявлено вимоги про відшкодування витрат в сумі 1114,22 гривень, які були витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій, оскільки ОСОБА_4 знаходився на стацлікуванні у Івано-Франківській ОКЛ у відділенні тора- кальної хірургії з 01 по 17 червня 2010 року, про що свідчить довідка, видана адміністрацією Івано-Франківської ОКЛ 27 липня 2010 року за №1094(а.с.103).

Суд вважає, що позовна заява прокурора про відшкодування коштів в сумі 1114,22 гривень, витрачених закладом охорони здоров»я на стацлікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочинних дій, стягуються судом з винної в цьому особи, а згідно вимог ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст.122 ч.1 Кримінального кодексу України та покарати обмеженням волі на строк 3 (три) роки.

 Застосувати ст.75 Кримінального кодексу України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.                

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 1564 (одну тисячу п»ятсот шістдесят чотири) гривні 65 копійок матеріальної шкоди, завданої злочинними діями засудженого.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні кошти в сумі 1114 (одну тисячу сто чотирнадцять) гривень 22 копійки, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій(код 01993150 МФО 836014 р/р 35412001001179 у відділенні держказначейства).

Речові докази: п»ять кусків фольги та полімерну упаковку (а.с.44), які  зберігаються в кімнаті речових доказав Долинського РВ УМВС України в Івано-Франківській області – знищити.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

                                               Суддя: