ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.09.10 р. Справа № 1/151
за позовом: Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
м. Донецьк
про стягнення 1 806 383 грн. 14 коп.
Суддя З.П. Азарова
Представники:
Від позивача: Могольницька Н.В. - представник
Від відповідача: ОСОБА_1
В засіданні брали участь:
Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення „Донецька регіональна дирекція” звернулося з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції у сумі 3 071 924 грн. 60 коп., відсотків у сумі 130 259 грн. 01 коп., комісійної винагороди у сумі 2 996 грн. 75 коп., пені у сумі 9 746 грн. 97 коп., річних у сумі 1 426 грн. 66 коп.
В обґрунтування позову позивач надав: Генеральну угоду № 34 від 14.03.2008р., кредитний договір № 2.95-34/08-СК від 14.03.2008р., договори про внесення змін №№ 1 від 03.07.2009р., 2 від 25.08.2009р. до вказаного кредитного договору, договір поруки № 2.95/08-ДП від 14.03.2008р., розрахунок позову.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, яка залишена судом без задоволення, оскільки в її обґрунтування не надані будь-які докази.
В судове засідання 27.07.2010р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.
В наступному судовому засіданні відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке підтримав позивач. Клопотання судом було задоволено.
В судовому засіданні було оголошено перерву, після якої позивач пояснив, що відповідач частково погасив відсотки за користування кредитом у сумі 10 000 грн. 00 коп. та надав заяву про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути заборгованість за кредитом з врахуванням індексу інфляції у сумі 1 587 342 грн. 68 коп., відсотки у сумі 189 053 грн. 73 коп., комісійну винагороду у сумі 2 996 грн. 75 коп., пеню у сумі 23 247 грн. 02 коп., річні у сумі 3 742 грн. 96 коп. Заява прийнята судом.
Крім того, пояснив, що змінено найменування юридичної особи банку на Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк”. Враховуючи пояснення позивача, суд вважає здійснити заміну сторони.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 14.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” м. Донецьк (позивачем) та Гюльханом Кенаном (позичальником) був укладений кредитний договір № 2.95-34/08-СК, згідно з яким банк (кредитор) зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 1 906 461 грн. 00 коп., а останній зобов’язався повернути отримані грошові кошти у встановлені договором строки та сплатити за користування кредитними коштами відсотки у розмірі 16,5% річних.
Пунктом 1.1 договору обумовлено, що строк користування кредитом встановлюється до 09.03.2015р.
Розділом 3 договору передбачений порядок нарахування та сплати відсотків.
Додатками до договору сторони передбачили порядок погашення кредиту, починаючи з 30.04.2008р. по 09.03.2015р.
Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Аналогічне положення містить пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України, який передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит, про що свідчать надані докази. Проте, позичальник в порушення умов договору свої зобов’язання належним чином не виконав, кредит в обумовлений договором строк не повертав, відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду своєчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.
В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Пунктом 8.1 договору Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше трьох банківських днів –пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки факт порушення виконання зобов’язань мав місце і він підтверджений матеріалами справи, позивач нарахував пеню у сумі 23 247 грн. 02 коп., річні у сумі 3 742 грн. 96 коп.
Крім того, пунктом 5.5 договору сторони встановили, що позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов’язань більше трьох банківських днів.
Вказана умова кореспондується зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, пункт 2 якої передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В забезпечення виконання кредитного договору 14.03.2008р. банк (позивач) та Приватний підприємець-фізична особа ОСОБА_1 (поручитель, відповідач) уклали договір поруки № 2.95/08-ДП, згідно з яким вказаний підприємець зобов’язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.
В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Оскільки позичальником не виконувалися зобов’язання за кредитним договором належним чином, банк правомірно звернувся з вимогами до поручителя.
За загальними правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню з врахуванням заяви позивача та тієї обставини, що після звернення з позовом відповідач частково погасив відсотки за користування кредитом.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 12.08.1998р., свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 22660170000042096, видане 03.03.2008р. Виконкомом Донецької міськради) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. № 29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом з врахуванням індексу інфляції у сумі 1 587 342 грн. 68 коп., відсотки у сумі 189 053 грн. 73 коп., комісійну винагороду у сумі 2 996 грн. 75 коп., пеню у сумі 23 247 грн. 02 коп., річні у сумі 3 742 грн. 96 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 18 063 грн. 83 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
В іншій частині провадження припинити.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Рішення підписано 03.09.2010р.