Справа № 2-4090

2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Веденмеєр М.В., при секретарі Млачньовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики,

в с т а н о в и в:

    Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 39496 гривень                         50 копійок, а також судові витрати по справі.

Вимоги мотивовані тим, що 17 грудня 2008 року відповідач позичив у позивача 10000 доларів США, що по курсу НБУ на цей час складає 78993 гривні, які відповідач зобов’язався повернути до 01 березня 2009 року. Однак свої зобов’язання в повному обсязі він не виконав по цей час. Сума боргу була повернута частково в розмірі 39496,50 гривень. Від добровільного виконання своїх зобов’язань ухиляється, у зв’язку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовною заявою.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився. Про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 225 ЦПК України.

    Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

    Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    У силу ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошті або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ч.2 ст. 1047 Цивільного кодексу України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 17 грудня 2008 року між ОСОБА_1  (позикодавцем)  і ОСОБА_2 (позичальником)  був укладений договір позики, згідно з умовами якого позикодавець ОСОБА_1   передав  у борг позичальнику – ОСОБА_2 10000 доларів США, що по курсу НБУ на цей час складає 78993 гривні. Судом також встановлено, що 04 серпня 2010 року ОСОБА_2 повернув частку боргу позивачу у розмірі 5000 доларів США, що по курсу НБУ на цей час складає  39496,50 гривень. Позивач визнає цей факт і тому він не потребує доказування у суді.

 На цей час сума боргу складає 5000 доларів США, що по курсу НБУ на цей час складає 39496,50 гривень, які останній зобов’язався повернути позивачу 01 березня 2009 року, що підтверджується розпискою, оригінал якої був наданий для дослідження у судовому засіданні ( а.с. 15 ).

    Розписку відповідач написав власноручно, і отримав зазначені у розписці кошти у повному обсязі.

Але по теперішній час борг в повному обсязі не повернутий.

При таких обставинах, з’ясувавши всі факти та дослідивши надані докази, суд вважає, що відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, у зв’язку з чим, з нього на користь позивача підлягає стягненню непогашена сума боргу.

    Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 789 гривень 93 копійки і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 224, 225 ЦПК України, ст. ст. 207, 208, 218, 533, 1046-1051 ЦК України,

ВИРІШИВ:

    Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики - задовольнити.

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 39496 ( тридцять дев’ять тисяч чотириста дев’яносто шість ) гривень 50 копійок.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 789 гривень 93 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього 909               ( дев’ятсот дев’ять ) гривень 93 копійки.

 Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

    Заочне рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

    Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.

Суддя: