Справа №2-521/2010

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 вересня 2010 року                                                                                                                  м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -  судді Яніна  І.А.,

при секретарі             Міщенко Ю.С.,

за участю представника позивача  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення суми позики за підставами, викладеними ним у позовній заяві. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10 жовтня 2006 року він позичив відповідачу кошти у розмірі 50000 грн., які останній повинен був повернути до 30 липня 2008 року. Зазначені обставини підтверджені розпискою відповідача від 10 липня 2008 року. У порушення взятих зобов’язань відповідач їх належним чином не виконував, від сплати боргу ухилився.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи сповіщався належним чином, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.31), будь-яких клопотань та заперечень до суду не надіслав, доказів повернення позики суду не надав, у зв’язку із чим, на підставі ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України суд вважає за можливе заочне розглянути справу у відсутності відповідача, що не з’явився, оскільки в матеріалах справи досить даних про права і взаємовідносини сторін, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Аналізуючи зміст письмової угоди сторін від 10 липня 2008 року, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з договору позики, за яким відповідачем не виконане зобов’язання про повернення боргу.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2006 року позивач позичив відповідачу кошти у розмірі 50000 грн. У встановлений договором термін – 30 липня 2008 року відповідач позичені кошти не повернув, не зробив цього і на час розгляду справи у суді.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики). При цьому, договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, при цьому згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховує, що знаходження оригіналу розписки у позикодавця (позивача) свідчить про те, що боргове зобов’язання не припинено, у зв’язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми позики у розмірі 50000 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, виходячи із засад змагальності цивільного судочинства, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,214,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму позики у розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) грн.., судовій збір у розмірі 500 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.  

Заочне рішення може бути переглянуте Бахчисарайським районним судом АРК за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: