Справа № 2-а-99/10

         28.07.2010р.  

                                                              П О С Т А Н О В А

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого –судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Островерхій Т.С.,

                за участю позивача ОСОБА_1

                відповідача Пендьора М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Стара Вижівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з адмінпрактики ВДАІ з обслуговування смт. Стара Вижівка та району та АТІ лейтенанта міліції Пендьора Максима Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                        в с т а н о в и в :

      позивач посилається, що постановою відповідача від 21.07.10р. на нього накладено штраф  в розмірі 255 гривень за здійснення стоянки в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена». Дану постанову позивач вважає незаконною, мотивуючи це тим, що 21.07.10р. він здійснив зупинку, а не стоянку біля приміщення Пенсійного фонду в смт. Стара Вижівка по вул.. Незалежності для висадки пасажира інваліда ОСОБА_3, якій і належить цей автомобіль ЗАЗ 1140.  Тому позивач звернувся в суд з позовом про визнання протиправною та скасування згаданої постанови .

      В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і просив його задовольнити.

       Відповідач Пендьор М.В. позову не визнав і пояснив, що позивач ОСОБА_1 здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена», а тому на нього був складений протокол за ч.1 ст.122 КупАП та накладено штраф в мінімальному розмірі 255 гривень.

    Свідок ОСОБА_4 показала, що 21.07.10р. була разом з позивачем і вважає, що він здійснив зупинку не більше 5 хвилин, пов’язаних з висадкою інваліда на прийом у пенсійний фонд.

    Свідок ОСОБА_5 показав, що 21.07.10р. був на чергуванні і бачив, що позивач ОСОБА_1 порушив правила стоянки, що він і посвідчив як свідок в протоколі про адміністративне правопорушення.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

    З протоколу і постанови в справі про адміністративне правопорушення від 21.07.10р. вбачається, що 21.07.10р. об 11 год. позивач керуючи автомобілем ЗАЗ 1140 д.н. НОМЕР_1 ВН здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено», чим порушив вимоги п.33.3.35 ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, в зв’язку з чим на нього накладене адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

    Крім протоколу про адміністративне правопорушення винуватість позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП підтверджується також показами свідка ОСОБА_5.

    Протокол і постанова складені уповноваженою особою відповідачем Пендьором М.В. При цьому дотримано загальні вимоги щодо змісту протоколу, порядку його розгляду та накладення адміністративного стягнення, передбачені статтями 33,268,280, 283, 285 КУпАП.

    Однак враховуючи те, що автомобіль, яким керував позивач, належить інваліду з дитинства 1 групи ОСОБА_3 і використаний він був  для доставки ОСОБА_3 на прийом в управління пенсійного фонду України, що підтверджується довідкою №648/02-10-28 від 22.07.10р.  суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме постанову визнати нечинною і скасувати, а ОСОБА_1 на підставі ст..22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і обмежитись оголошенням йому усного зауваження

                                       Керуючись ст..ст. 9, 11, 19, 74, 86,  158-163 КАС України,

                                       Ст..ст.22, 33,  287, 288 КУпАП, суд,

                                                               п о с т а н о в и в :

    адміністративний позов задовольнити частково.

    Постанову, винесену інспектором з адміністративної практики ВДАІ з обслуговування смт. Стара Вижівка і району  та АТІ  лейтенантом міліції Пендьором Максимом Віталійовичем 21 липня 2010 року серії АС №145449 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень визнати нечинною і скасувати її і в зв’язку з малозначністю вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст..22 КУпАП і обмежитись оголошенням йому усного зауваження.

                Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                 Постанова вступає в законну силу після закінчення вказаних строків для її оскарження.

Суддя                                                                                                                             Ф.В.Самрук