Справа № 22ц-3410/10 Головуючий у І інстанції - Кухтей Р.В.
Категорія 45 Доповідач - Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
2 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Матвійчук Л.В., Данилюк В.А.
при секретарі - Гнепі П.М.,
з участю - представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - Баївської сільської ради - Шевчука О.Є.,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Баївської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вимзнання недійсним рішення Баївської сільської ради Луцького району та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 липня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 липня 2010 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, на неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Баївської сільської ради Луцького району № 20/8 від 25 грудня 1997 року ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку в розмірі 0,12 га під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 В п.3 цього рішення зазначено, що коли ОСОБА_5 розпочне будівництво без будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, або не розпочне будівництво без поважних причин протягом одного року, це рішення втрачає чинність, а виділена земельна ділянка без будь-якого повідомлення вилучається з його користування і може бути передана іншому забудовнику. З повідомлення № 409/13 від 2 листопада 2009 року архівного відділу Луцької районної державної адміністрації вбачається, що в рішенні Баївської сільської ради № 20/8 від 25 грудня 1997 року, серед громадян, яким надані земельні ділянки під будівництво житлових будинків прізвище ОСОБА_5 не значиться. Рішенням Баївської сільської ради № 15/16 від 28 березня 1997 року відкладено розгляд заяви ОСОБА_5 про виділення земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво. Свідок ОСОБА_6, суду показала, що вона помилилась в написанні рішення сільської ради і не внесла прізвище ОСОБА_5 у дане рішення. Відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0500 га, яка розташована в с.Баїв Луцького району, що стверджується державним актом серії ЯД № 340766 від 23 квітня 2009 року, який виданий на підставі рішення Баївської сільської ради № 16/6.14.1 від 2 листопада 2007 року. ОСОБА_7 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, для ведення підсобного господарства, площею 0,027 га, яка розташована в с.Баїв Луцького району, що стверджується державним актом серії ВЛ № 011173 від 18 березня 1998 року, який виданий на підставі рішення Баївської сільської ради № 21/6.14.1 від 31 січня 1998 року.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до рішення Баївської сільської ради Луцького району № 20/8 від 25 грудня 1997 року ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку в розмірі 0,12 га під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 Рішенням Баївської сільської ради Луцького району № 16/6\14\1 від 02.11.2007 року "Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства" його земельна ділянка передана ОСОБА_3, яка 23 квітня 2009 року отримала державний акт та ОСОБА_4
Однак, ці доводи позивача не посвідчують його право користування спірною земельною ділянкою.
Згідно ст.22, ч.1 ст.23 Земельного кодексу України( в редакції 1990 року), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України ( в редакції 2001 року) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою , такий акт визнається недійсним .
Статтями 90, 152 цього Кодексу передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
З матеріалів справи, пояснень осіб, які беруть участь у справі, встановлено, що позивачу межі земельної ділянки в натурі(на місцевості) не встановлювались, документ, який посвідчує право власності або право користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_5 не видавався, даною земельною ділянкою позивач не користувався, а фактично користувався нею його зять ОСОБА_8, який відмовився від користування цією земельною ділянкою. Крім того, позивач, всупереч вимогам ст. ст. 11,60 ЦПК України, не надав суду оригіналу рішення Баївської сільської ради від 25 грудня 1997 року про виділення йому земельної ділянки, а також, доказів того, що саме належна йому земельна ділянка була надана відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Оспорювані позивачем рішення Баївської сільської ради від 2 листопада 2007 року "Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства" в частині надання земельної ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та державний акт на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку від 23 квітня 2009 року (а.с. 8,9) були видані Баївською сільською радою у відповідності з вимогами ст. ст. 116, 118, 121, 126 ЗК України.
Цим рішенням і актом права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_5 ніяким чином не порушені. Встановлені законом підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Виходячи з викладеного, повно та об’єктивно дослідивши всі обставини справи і наявні у ній докази, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 13 липня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :