Справа №2-121/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 березня 2009 р. Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Чулуп О.С.

при секретарі - Бешлієвій Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Кіровське справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв’язку. Позивач вказує, що 06.08.2007 р. сторони уклали договір про надання послуг мобільного зв’язку та додаткову угоду до договору за якими відповідач зобов’язувався сплачувати вартість наданих йому послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не відмовлятись від послуг оператора мобільного зв’язку протягом 365 календарних днів, додатковою угодою до договору передбачено сплату штрафу у випадку відмови абонента від послуг оператора мобільного зв’язку. Позивач вказує, що відповідач послуги мобільного зв’язку не оплачував, через що станом на 01.06.2008 р. склалася заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 83,67 грн. Позивач також вказує на те, що відповідно до додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв’язку за невиконання умов додаткової угоди був нарахований штраф в сумі 550,74 гн. Позивач вказує, що відповідач фактично користувався послугами мобільного зв’язку тільки 164 дні, тобто до 29.06.2008 р., заборгованість за які складає 83,67 грн.

Відповідач до суду не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений, причину неявки суду не повідомив, представник позивача згідний на заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони 06.08.2007 р. уклали договір про надання послуг мобільного зв’язку та додаткову угоду до договору згідно якої позивач надає відповідачу послуги мобільного зв’язку, а відповідач зобов’язувався сплачувати ці послуги. Пунктом 2.3.4. Договору визначено порядок відмови абонєнта від надання послуг мобільнбго зв’язку, п. 2.1.5. визначено порядок відмови від Договору позивачем згідно яких відповідач про відмову від договору подає позивачу заяву, у випадку відмови від Договору позивачем останній попереджає про це відповідача за 7 календарних днів.

Судом встановлено, що надання послуг мобільного зв’язку відповідачу було припинено позивачем 29.06.2008 р. через припинення відповідачем оплати за користування послугами, тобто відповідач фактично не користувався послугами мобільного зв’язку з 29.06.2008 р. через припинення таких послуг позивачем.

Відповідно до п. 31 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затв.Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р.№720) споживач послуг, тобто відповідач, має право на відмову від телекомунікаційних послуг в порядку встановленому договором.

Позивач не надав суду доказів того, що відповідач відмовився від договору про надання послуг мобільного зв’язку, зокрема того, що відповідач звертався до позивача з заявою про припинення договору як це передбачено п. 2.3.4 договору, не надано суду також і доказів звернення позивача до відповідача з повідомленням про припинення позивачем договору як це передбачено пунктом 2.1.5. Договору.

Отже, судом встановлено, що сторони уклали договір про надання послуг мобільного зв’язку, відповідач зобов’язання щодо оплати наданих послуг не виконав, тому позовні вимоги в цій частині слід задоволити. Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами фактично припинено договірні відносини з 29.06.2008 р., про що вказує сам позивач, позивач не вчиняв будь-яких дій щодо виконання договору, тобто послуги відповідачу не надавав, а отже і не ніс будь-яких витрат по даному договору після припинення договірних відносин між сторонами.

Окрім цього судом встановлено, що підставою застосування штрафу є відмова відповідача від основного договору в порядку встановленим п. 2.3.4 даного договору. Позивач згідно п. 2.1.5 договору також може відмовитися від договору, при цьому позивач зобов’язаний письмово попередити відповідача про це за 7 календарних днів. Судом не встановлено, що відповідач відмовився від договору в порядку визначеному п. 2.3.4. договору між сторонами, чи що позивач звертався до відповідача про припинення договору в порядку встановленим п. 2.1.5. договору.

Аналіз зібраних у справі доказів дає суду підстави вважати, що позивач не дотримався порядку, визначеного договором, щодо відмови сторонами від договору, що вказує на неправомірність нарахування штрафних санкцій, тому в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій з відповідача в розмірі 550,74 гн. слід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого держмита в розмірі 6,63 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,60,212,224-226,88 ЦПК України, ст. 903,549 ЦК України, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг (Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р.№720), суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» 83 (триста тринадцять) грн. 67 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства 6,63 грн. сплаченого держмита та 30 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки через Кіровський районний суд.

Рішення може бути переглянуте Кіровським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.