ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 р. | Справа № А-17/171 |
За позовом: | Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківської області |
до відповідача: | Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші, вул.Л.Українки, 18-б, м.Калуш, Івано-Франківської області |
про | про визнання нечинним рішення №194 від 01.06.2006 р. "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду |
Суддя Неверовська Л.М. |
| При секретарі судового засідання Боднарчук М.Б. |
Представники:
Від позивача: | Карнага Н.Т. - начальник юридичного відділу (довіреність №64 від 20.01.2006 р.) |
Від відповідача: | Булавинець М.М. - провідний спеціаліст-юрист (довіреність №402/06 від 30.01.2006 р.), Панчук В.Г. - головний спеціаліст-економіст (довіреність №3576/06 від 11.07.2006 р.) |
Суть справи: заявлено позов про визнання нечинним рішення Управління пенсійного фонду України м. Калуш № 194 "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі в донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду " від 01 червня 2006 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав. Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано положення ст.5 Закону України "Про збір на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", згідно з яким збір на державне обов"язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в сустановах банку на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплатиу збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах. За період з 25.06.2005 р. по 31.10.2005 р. підприємство здійснювало часткову видачу коштів на оплату праці, одночасно здійснюючи сплату пенсійних внесків у пропорційному розмірі.
Відповідач подав письмове заперечення проти позову, в якому посилається на те, що позивач в період з 20.02.2004 р. по 20.10.2005 р. проводив виплату заробітної плати без пропорційної сплати страхових внесків, невиплата заробітної плати не впливає на обов"язок сплатити страхові внески у встановлений Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" строк.
озовні вимоги мотивованіП Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив, у відповідності з вимогами ст.ст.14,15 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 19.07.2003р. № 1058-1V ( далі Закон № 1058), Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" є страхувальником, який зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України м.Калуш Івано-Франківської області.
Відповідачем на підставі п.2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 було винесено рішення про застосування до позивача санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України № 194 від 01.06.2006р., яким до позивача за порушення строків перерахування страхових внесків за період з 20.02.2004 р. по 20.10.2005 р. було застосовано штраф в сумі 66191 грн. 12 коп. та пеня в сумі 19268 грн. 00 коп.
Нарахування штрафних санкцій за оскаржуваним рішенням проводилось відповідачем на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2004р. по жовтень 2005 р., які складались та надавались позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області у відповідності з п.4 ч.2 статті 17 Закону № 1058 та статтею 5 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція).
В ході судових дебатів відповідач посилається на те, що згідно з п.6 статті 19 Закону № 1058 страхові вески страхувальниками нараховується незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати та згідно з п.п. 5.1.4. п.5.1. ст.5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахуваня безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарнихднів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески, а п.п.5.1.6. п.5.1. ст. 5 Інструкції визначено, що остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внеків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески. Виходячи із зазначених норм відповідач вважає, що нарахування та сплата страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування здійснюється не пізніше 20 числа кожного місяця незалежно від факту отримання страховиком коштів на виплату заробітної плати.
Позивач проти доводів відповідача заперечує повністю, посилається на те, що п. 6 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що перерахування стахових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одерженням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) та зазначає, що цей порядок застосовується незалежно від періоду одержання страхувальниками коштів на оплату праці (виплату доходу) - або протягом базового звітного періоду, який дорівнює календарному місяцю, або по його закінченню. Виходячи з цього, позивач стверджує, що виконання страхувальником обов"язку щодо сплати страхових внесків залежить винятково від факту отримання коштів на оплату праці, а оскільки коштів на виплату заробітної плати його працівникам він за спірний період не отримував, то і порушення строків перерахування страхових внесків не було. Позивач також вважає необгрунтованим посилання відповідача на п.п.5.1.4., 5.1.6. п.5.1. ст.5 Інструкції, оскільки цей пункт Інструкції на його думку суперечить вимогам частини 12 статті 20 Закону №1058, якою передбачено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов"язаннями із сплати податків, інших обов"язкових платежів, передбачених законом, або зобов"язань перед іншими кредиторами, зобов"язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов"язаннями, крім зобов"язань щодо виплати заробітної плати (доходу). Виходячи з цієї норми позивач вважає, що він був позбавлений можливості здійснювати сплату страхових внесків за спірний період до погашення заборгованості по заробітній платі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зщадоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов"язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Пунком 6 статті 19 Закону передбачено, що страхові внески страхувальниками нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно з п.п. 5.1.4. п.5.1. ст. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до п. 4 ч.2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники зобов"язані подавати звітність територіальни органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.
Відповідно з п. 2.1. п.2 Порядку веденя органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов"язкове державне пенсійне страхування, затв. постановою правління Пенсійного фонду України 19.01.2002р. № 2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002р. за № 212/6500 ( далі Порядок) документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про зобов"язання платника добази платника є за зобов"язаннями, які самостійно визначаються платником - розрахунки, у тому числі нові розрахунки, що містять виправлені показники, та іншідокументи, які подаються платниками до органів Пенсійного фонду України в порядку та терміни, що встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування платежів. Згідно з п.п. 4.2.1. п.4.2. п.4 зазначеного Порядку зобов"язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особових рахунках шляхом автоматичного перенесення даних з електронної бази звітності. Нарахування зобов"язань, що самостійно визначені платником, проводиться у графах "Належить до сплати" згідно з даними розрахунку зобов"язання зі сплати збору на обов"язкове державне пенсійнестрахування.
Відповідно до п.п. 5.1.6. Інструкції остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати ( доходу ), на суми яких нараховуються страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав до Управління Пенсійного фонду України м. Калуша розрахунки суми страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за спірний період з 20.02.2004 р. по 20.10.2005р., в яких самостійно нараховував суму страхових внесків, яка вносилась Управлінням Пенсійного фонду до карток особового рахунку позивача.
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками, витягом з картки особового рахунку страхувальника підтверджується, що визначені в розрахунках та нараховані позивачем страхові внески ним сплачувались з порушенням строку, встановленого п.6 статті 20 Закону № 1058.
Згідно з ч. 2 статті 106 Закону № 1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Підпунктом 2 частини 9 зазначеної статті Закону № 1058 передбачені фінансові санкції, а саме штраф та пеня за несвоєчасне перерахування страхових внесків.
Згідно з п.п. 9.3.2. п. 9.3. п.9 Інструкції розрахунок фінансової санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками самостійно або органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Виходячи з наведених норм, відповідач правомірно в оскаржуваних позивачем рішеннях нарахував суми фінансових санкцій та пеню за несвоєчасне перерахування страхових внесків.
Доводи позивача про те, що аналіз норми абз. 8 п. 6 статті 20 Закону № 1058, згідно з яким перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці ( виплату доходу) дає підстави стверджувати, що цей порядок на вимогу закону застосовується незалежно від періоду одержання страхувальником коштів на оплату праці (виплати доходу) - або протягом базового періоду, або по його закінчення, а тому обов"язок по сплаті страхових внесків залежить від факту отримання коштів на оплату праці (виплату доходу) суд вважає необгрунтованим, виходячи з наступних підстав.
Як було зазначено, ч.6 статті 20 Закону № 1058 передбачено обов"язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (місяць), у строк не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та згідно з п.п. 5.1.4. п.5.1. ст. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати.
Абз. 8 ч.6 статті 20 Закону № 1058, не передбачено звільнення страхувальників від обов"язку сплати страхових внесків у встановлений цією статтею строк.
Крім того пунктом 6 статті 19 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески страхувальниками нараховуються незалежно від джерел їх фінансування , форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Позивач при поданні звітності по сплаті страхових внесків в розрахунках суми страхових внесків за спірний період самостійно визначав суми доходу (заробітної плати), з яких нараховуються страхові внески, ці суми у відповідності з Інструкцією та Порядком були внесені до картки його особового рахунку, та врахувались при нарахуванні штрафних санкцій.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням того, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення № 194 від 01 червня 2006 року, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Неверовська Л.М.
Постанова виготовлена в повному обсязі і підписана 29.08.2006 р.
Виготовлено в Діловодстві
29.08.2006 р.
Неверовська Л.М.