Судове рішення #10754309

                                                                                                            Копія

                                                                                                                      Справа № 2-746

                                                                                                                            2010 рік

                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  20 серпня 2010 року  Долинського  районного  суду  Кіровоградської області  

в  складі  :  Головуючого судді                                                     БОЙКА П.М.

          при  секретарі                                                             ДЕМИДЕНКО С.А.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Долинська  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі  про зобов”язання провести нарахування та виплату  щомісячного підвищення до пенсії  як дитині війни ,

                                          В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернулася  до  суду  з  позовом до   Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі , в  якому просить суд зобов”язати  Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі  Кіровоградської області  нарахувати  та виплатити  недоплачену їй , як  дитині війни , щомісячну державну соціальну  допомогу з 01.01.2009 року  .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те , що вона , як дитина війни , відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , однак, така допомога відповідачем йому не виплачувалась . Законом  України “Про Державний бюджет  України на 2009 рік “ № 835-VI від 26.12.2008 р.  чи іншим  законом будь-які зміни до ст. ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни  “ не вносились .

          При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходить з наступних розрахунків . Розмір соціальної допомоги , відповідно до ст.6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Згідно із Законом України   «Про державний бюджет України на 2009 рік», прожитковий мінімум для осіб,   які втратили працездатність, становить з 01 січня-498 грн., з 01 листопада 573 грн. Згідно із Законом України   «Про державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб,   які втратили працездатність, становить з 01 січня-695 грн., з 01 квітня-706 грн.

 Позивач  в  судове  засідання  не  з'явилася , про  час  і  місце розгляду  справи  повідомлена  своєчасно  в  установленому  законом  порядку , до  суду  надав  письмову  заяву , в  якій  просить  розглянути  справу  без  її  участі .  

 Представник  відповідача  також  в  судове  засідання  не  з'явився  , про  час  і  місце розгляду  справи  повідомлений своєчасно  в  установленому  законом  порядку , в  попередньому  судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнав , відповідно до сформованого письмового заперечення , в якому посилається  на те , що відповідно до ст.28 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни . Враховуючи викладене надбавка гр-ці   ОСОБА_1  як дитині війні , нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2008 року у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили  працездатність).

З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України  «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті , згідно з якими дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни . Згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , і складає 47 грн., тому дітям війни з 01 січня 2008 року виплачувалось щомісячно 47 грн., з  01 квітня 2008 року-48 грн.10 коп., а  з  01 липня 2008 року-48 грн.20 коп.

Суд , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню  , виходячи з наступних підстав .  

Відповідно до ст.1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа , яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років . Позивач , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  , відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні . Таким чином , на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» .

 Відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Згідно зі ст.7 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .

           Відповідно  до  ч.2  ст.19  Конституції  України  органи державної влади , органи місцевого  самоврядування , їхні  посадові чи службові особи зобов»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України . Частиною 2  ст.95  Конституції України  виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .                      

   Згідно п.п.3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України Управління Пенсійного фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет .  

   Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що Управління Пенсійного Фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий  бюджет .

   Враховуючи зазначені норми законодавства , суд приходить  до  висновку  про  наявність  підстав  для  задоволення  позовних  вимог позивача  в  частині стягнення  на  його  користь недоплаченої , як дитині війни , щомісячної державної соціальної допомоги  за  період  з  01.01.2009 р.  

  Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та  крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI  від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини  першої  доповнено новою частиною  такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років- 776 гривень; працездатних осіб-744 гривні; осіб, які втратили працездатність- 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Нормами Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей

війни “ , та крім цього  ст. 52 Закону України  “ Про  Державний бюджет України на 2010 рік “ встановлено  у 2010 р. прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. 

  Відповідно  до  ч.2  ст.8  Конституції України , Конституція України має найвищу юридичну силу . Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй .  Статтею 22  Конституції України  передбачено , що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .

Відповідно  до  ч.2  ст.3   Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами .

Статтею  46  Конституції України  передбачено  ,  що громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом .  

 Реалізація особою права , що пов'язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги .

  У справі «Качко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував , що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань , оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань .

  Враховуючи те , що позивачка  є  дитиною  війни , вона наділена державою певним правовим статусом , який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту , зокрема право на отримання надбавки до пенсії . Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією , держава , таким чином , взяла на себе публічне зобов»язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб , які є дітьми війни . Тобто , між  позивачкою  і  державою встановлено певний зв»язок у визначеній сфері життєдіяльності , який характеризується наявністю зобов»язання держави забезпечити соціальний  захист  дітей  війни .

 Згідно  ч. 1  ст. 1  ЦПК  України  завданнями  цивільного  судочинства  є  справедливий , неупереджений  та  своєчасний  розгляд  і  вирішення  цивільних  справ  з  метою  захисту  порушених , невизнаних  або  оспорюваних  прав , свобод  чи  інтересів  фізичних  осіб , прав  та  інтересів  юридичних  осіб , інтересів  держави .  

У  відповідності  до  ч.1  ст. 15  ЦПК  України  суди  розглядають  в  порядку  цивільного  судочинства  справи  про  захист  порушених , невизнаних  або  оспорюваних  прав , свобод  чи  інтересів , що  виникають  із  цивільних , житлових , земельних , сімейних , трудових  відносин , а  також  з  інших  правовідносин , крім  випадків , коли  розгляд  таких  справ  проводиться  за  правилами  іншого  судочинства .  

Виходячи  зі  змісту  ст. 15  ЦК  України  кожна  особа  має  право  на  судовий  захист .  Захист  же  цивільних  прав – це  передбачені  законом  способи  охорони  цивільних  прав  у  разі  їх  порушення  чи  реальної  небезпеки  такого  порушення .  Під  способами  захисту  суб»єктивних  цивільних  прав  розуміють  закріплені  законом  матеріально-правові  заходи  примусового  характеру  за  допомогою  яких  проводиться  поновлення  ( визнання ) порушених  ( оспорюваних )  прав  та  вплив  на  правопорушника .  Загальний  перелік  таких  способів  захисту  цивільних  прав  та  інтересів  наведений  у  ст. 16  ЦК  України . Суд  може  захистити  цивільне  право  або  інтерес  іншим  способом , що  встановлений  договором  або  законом .  Позивачкою  способи  захисту  визначено  у  відповідності  до  положень  вказаної  статті  ЦК  України , а  саме , останньою  ставляться  вимоги  визнати  бездіяльність  відповідача  незаконною  та  зобов'язання  вчинити  певні  дії  у  відповідності  до  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни» .  

Зважаючи на викладене , посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством , не приймається судом до уваги , оскільки  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.                    

Крім того ,  незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства , наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень , інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм , якщо це тягне за собою порушення  прав та законних інтересів громадян України .

Відповідно  до  п.1, п.3, п.15  Положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях , містах Києві та Севастополі , управління в районах , містах  і  районах  у  містах .

 Зважаючи на те , що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень , покладені на нього законом , та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного Фонду України , суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі , здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи  з  01 січня 2009 року по 01.06.2010 р. , відповідно до  ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та  здійснити  їй  виплату .

  При  цьому  суд  виходить  з  положень  ст.10, 11, 60  ЦПК України, згідно  якої  кожна  сторона  зобов’язана  довести  ті  обставини, на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень .

Керуючись  ст.ст. 213-215  ЦПК  України , суд ,  -

                                                     В И Р І Ш И В  

Позов  ОСОБА_1–  задовольнити  .

Визнати   протиправною бездіяльність Управління  Пенсійного фонду України  у Долинському районі  по не нарахуванню  ОСОБА_1  підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни “ з 01.01.2009  р.

Зобов”язати Управління  Пенсійного  фонду України в Долинському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок  та виплату  ОСОБА_1 пенсії  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни “ , виходячи з розміру мінімальної  пенсії за віком , встановленого ч.1 ст. 28  Закону України “ Про загальнообов”язкове  державне пенсійне страхування  “ починаючи  з 01.01.2009 року  .

 Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 – судовий  збір  в  розмірі  8,50 грн.  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  розмірі  37 грн., а  всього  -  45,50 грн.        

  Рішення  може  бути  оскаржене  до  Кіровоградського  апеляційного  суду  відповідно  до  ст.  294  ЦПК  України .  

   

Головуючий  суддя (підпис)

Копія  вірно

СУДДЯ  ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО  СУДУ                                                                                       П.М.БОЙКО

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація