Справа №  2-890/2010

РІШЕННЯ                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року                       Криворізький районний суд

                          Дніпропетровської області

в складі:

головуючого,  судді                   Коваленко Н.В.

при   секретарі                 Мазурчук О.І.

за участю позивача                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та в їх обґрунтування пояснила, що з відповідачем вона знаходиться в  зареєстрованому шлюбі з 21.03.1995 року.

           Під час спільного шлюбу з відповідачем, вона народила двох  неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які  проживають разом з нею, але син ОСОБА_5 є їх спільним сином, а сина ОСОБА_6 вона народила від іншого чоловіка,  відповідач лише зазначений в свідоцтві про народження дитини батьком, оскільки шлюб з відповідачем не розірвано.

           Шлюбні відносини з відповідачем припинилися в серпні 1998 році, з тих пір більше ніяких зв»язків вони не підтримують. На даний час позивач проживає з іншим чоловіком, який є фактично батьком її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 і має намір зареєструвати  шлюб.

            Позивач причиною розпаду сім’ї вказує на постійні сварки та непорозуміння між ними.

    У зв’язку із вказаними обставинами позивач просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем, п ісля розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_1», яке вона змінила  під час державної реєстрації шлюбу.  

   Позивач зазначила, що спір про розподіл майна та про місце проживання дітей між сторонами відсутній.

   Відповідач в судове засідання не з”явився, однак надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без нього, позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував ( а.с. 9).

 Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в попередньому судовому засіданні.  

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що 21.03.1995   року сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований  Жамбильським міським відділом запису актів громадського стану, актовий запис № 261 (а.с. 6), що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.6).

        Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та  НОМЕР_3 від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5),   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7), які  проживають з позивачем.

         С пір з приводу проживання неповнолітніх  дітей та майнового спору між сторонами  не існує.

 Аналізуючи всі докази по справі, суд дійшов висновку, що сім’я розпалася остаточно, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв’язку із чим шлюб зареєстрований між сторонами,  повинний бути розірваний.

   На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 115, 116  Сімейного Кодексу України, суд–

    ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.03.1995  р оку , Жамбильським міським відділом запису актів громадського стану, актовий запис № 261– розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1», яке вона змінила  під час державної реєстрації шлюбу.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: