№ 2-6103/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

6 вересня  2010 року                                                                       м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді                                              Мазурик О.Ф. ,

секретаря                                                      Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В  серпні 2010 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши в позовній заяві, що шлюб між ними зареєстровано у Відділі РАГС Голосіївського РУЮ у м. Києві 3 грудня 2004 року, актовий запис № 971.

Від шлюбу мають малолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося, примирення та відновлення сімейних відносин вважає не можливим. Спільного господарства не ведуть, майнової суперечки немає.

Позивач у судовому засіданні на позові наполягав, на підставі викладених у ньому обставин, просив його задовольнити.

  Відповідач, відповідно до ч. 5  ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

             Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

 Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява від нього про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Згідно ст. 224 ЦПК України   у  разі  неявки  в  судове  засідання  відповідача,  який належним  чином  повідомлений  і  від  якого не надійшло заяви про розгляд  справи  за  його  відсутності  або  якщо  повідомлені ним причини  неявки  визнані  неповажними,  суд  може  ухвалити заочне рішення  на  підставі  наявних  у  справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

  У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

            Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 3 грудня 2004 року у Відділ РАГС Голосіївського РУЮ у м. Києві, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №  971 (а.с. 6).

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4), яка після розірвання шлюбу буде проживати з матір’ю.

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

               Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

  Як вбачається з пояснень позивача, шлюбні відносини фактично припинені вже два роки, кожен має іншу сім’ю. Почуття любові та поваги між ними зникли, тому збереження шлюбу суперечило б їхнім  інтересам.

               Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, суд вважає примирення сторін неможливим. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї є неможливим і суперечить інтересам позивача,  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.  

Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право його відновити після розірвання шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України  у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 111, 112 СК України, ст. ст. 10,  57-61, 208 - 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

             Шлюб, зареєстрований 3 грудня  2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 971, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

             Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.  

             Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

             Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

             Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.  223 ЦПК України.

             Суддя