Справа №2-6113/10
№2з-380/10
ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
23 червня 2010 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді – Пахолюка А.М.,
при секретарі – Лищук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Відкрите акціонерне товариство (далі- ВАТ) «УніКредит Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
14.06.2010 року ВАТ «УніКредит Банк» звернувся в суд з заявою про забезпечення позову в даній справі.
У поданій заяві просить суд накласти арешт на належне відповідачам майно, а саме на квартиру №АДРЕСА_1, квартиру №АДРЕСА_2 та домоволодіння №АДРЕСА_3.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано: причини у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів заяви, в якості забезпечення виконання зобов?язань відповідача ОСОБА_2 по укладеному з позивачем договорі про іпотечний кредит №MRTG-000000013506 від 27.06.2008 року було укладено договори іпотеки нерухомого майна: квартири загальною площею 88,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 38-43) та квартири загальною площею 49,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 (а.с. 44-49).
Таким чином, нерухоме майно, яке є предметом договорів іпотеки, відповідно до вимог ч.3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» та згідно нотаріальних заборон (а.с. 43,49) не може без згоди банку бути відчужене відповідачем ОСОБА_1 іншим особам.
Крім того, перебування зазначеного майна в іпотеці в достатньому обсязі забезпечує виконання відповідачами своїх договірних зобов’язань перед банком, а тому суд не вбачає необхідності в накладенні арешту на інше майно відповідачів. Доводи позивача про значне зменшення вартості нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, суд вважає безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях і не підтвердженні жодними доказами.
Позивачем також не подано доказів того, що майно, на яке ВАТ «УніКредит Банк» просить накласти арешт, на день звернення до суду із зазначеним позовом перебуває у власності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки договори купівлі-продажу квартир та домоволодіння укладені у 2006- 2008 роках (а.с. ).
Отже, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ВАТ «УніКредит Банк» про забезпечення позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 210 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
В задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -//- підпис
Копія вірна
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк