Справа №1563 2007 p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ 'ЯМ УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року Малиновській районний суд м. Одеси в складі

Головуючого                     - Целуха А.П.

при секретарі                     -Хлєбас О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поліграфічних машин» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 1993 р. працював на Одеському заводі поліграфічних машин (у даний час - ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин») заступником директора, директором з комерційних питань. 11.12.2003 р. був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

З 1996 р. відповідач несвоєчасно проводив виплату нарахованої платні, посилаючись на відсутність грошей, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 23376,66 грн., 3000 грн. компенсації за невикористані відпустки, 500 грн. по сплаті юридичної допомоги.

Крім цього вважає, що відповідачем йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10 000 грн., а всього просить задовольнити позов на 36876,66 грн.

Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, про час і місце судового засідання був оповіщений у встановленому законом порядку, про причину свого нез'явлення суд не повідомив.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухав пояснення позивача і його представника, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникові регулярно, у строки, визначені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

При звільненні працівника, згідно із ст. 116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у встановлений законом строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оплату праця», держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Мінімальна заробітна плата (ст. З ч. З Закону України «Про оплату праці» , ст.95 КЗпП України) - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці (обсяг робіт).

При порушенні законних прав працівника, які призвели до моральних страждань, власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати моральну шкоду (ст. 237-1 КЗпП України).

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач з 1996р. несвоєчасно проводив виплату нарахованої заробітної плати позивачу, який працював в цей період часу до звільнення у грудні 2003 p., посилаючись на відсутність грошей.

З наявної в матеріалах справи довідка голови Правління ВАТ «Поліграфмаш» В.В.Садовського і розрахунку заборгованості, складених на підставі первинних документів, убачається, що сума заборгованості по зарплаті, яку визнає відповідач, складає 3 971,42 грн. і компенсацію за невикористані відпустки - 375,86 грн, а всього 4347,28 грн.

Проти вказаного розрахунку позивач не заперечує. Оскільки жодна із сторін не оспорює розмір цієї заборгованості, суд вважає за можливе стягнути 4 347,28 грн. на користь позивача.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив законні права позивача на своєчасну і повну оплату праці, часу відпустки і ці порушення призвели до моральних страждань, втрати моральних життєвих зв'язків та вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, відповідач повинен відшкодувати позивачеві моральну шкоду.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає, виходячи з характеру та обсягу страждань, характеру немайнових втрат і їх тривалості, засад розумності, виваженості і справедливості.

З урахуванням цього, суд частково задовольняє позов про стягнення моральної шкоди і стягує з відповідача 3000 грн.

Суд стягує з відповідача витрати позивача на юридичні послуги в сумі 500 грн., оскільки за 3 роки судових розглядів ця сума незначна, обгрунтована і підтверджена документами.

Керуючись ст.ст. З, 8, 12, 60, 79, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 233, 273-1, 238 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин» про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації за невикористані відпустки - у сумі 4347,28 грн.

Стягнути з ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин» на користь ОСОБА_1 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди і 500 грн.- витрати за юридичні послуги, а всього 7847,28 грн.

Стягнути з ВАТ «Одеський завод поліграфічних машин» на користь ОСОБА_1 держмито в сумі 51 грн.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.