Справа 2-27/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2010 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Зал Т.І.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідачів, вказавши, що їй на праві приватної власності належить 13/100 частки нежитлового приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_1. У червні 2006 р. їй стало відомо, що вказане приміщення продано ОСОБА_4 відповідачам ОСОБА_3 на підставі довіреності, начебто виданої нею. Вона, дійсно, надавала ОСОБА_3 довіреність, засвідчену приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу Соколовською Н.В., на отримання з органів ДАЇ її автомобіля. Знаходячись у нотаріальної конторі, вона  підписала цю довіреність, не читаючи, оскільки довіряла відповідачу та погано володіла українською мовою. Посилаючись на те, що фактично ОСОБА_3 не мав повноважень на продаж її приміщення, просить визнати договір купівлі-продажу недійсним.

Суд розглянув справу у відсутності відповідачів за їхніми заявами.

Суд, вислухавши представника позивачки, дослідивши надані по справі докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належало 13/100 частки нежитлового  приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_1. На підставі довіреності, засвідченої приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу Соколовською Н.В 28.03.2006 р., відповідачем ОСОБА_3 був укладений з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу вказаного приміщення. Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 29.12.2009 р. зазначена довіреність була визнана недійсною (а.с.67-68).

Відповідно до вимог п.п.2, 3 ст.203 ЦК України для вчинення правочину необхідно, щоб особа, яка його вчиняє, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі.

Суд вважає, що в даному випадку спірний правочин був здійснений з пороком волі та учасник правочину ОСОБА_3 не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, що витікає з вказаного судового рішення.

Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу спірного приміщення не було дотримано вимог ст..203 ЦК України, цей договір, як вважає суд, на підставі ст.215 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Визнаючи договір купівлі-продажу спірного приміщення недійсним, суд застосовує правило ст..216 УК України та повертає сторони у первісний стан і визнає за позивачкою право власності на домоволодіння.

Судові витрати у вигляді оплати судового збору в сумі 51 грн. та збору на ІТЗ в сумі 30 грн. суд відносить на відповідача ОСОБА_3, оскільки нерухомість вибила з володіння позивачки за його неправомірними діями.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3. ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним  задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу 13/100 частки нежитлового приміщення, розташоване в будинку АДРЕСА_1, від 17.01.2007 р., укладений між  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрований приватним нотаріусом Бодягіною І.І., реєстровий № 80, недійсним.

Повернути сторони у первісний стан, визнавши за ОСОБА_1 право власності на  13/100 частки нежитлового приміщення, розташоване в будинку АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат  81 грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя