Справа №2-156/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» березня 2007 року смт.Добровеличківка
Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області,
в складі:
Головуючого судці ЦотокВ.В.
при секретарі Новашицькій О.К.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2007 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу в якому зазначила, що 20 жовтня 1966 року в Харківському палаці реєстрації шлюбів зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №5791. Від сумісного проживання мають трьох дітей, які на даний час є повнолітніми. Причиною звернення до суду з відповідним позовом є те, що сторони не ведуть спільне господарство та не проживають разом з серпня 1997 року, їх шлюб носить формальний характер, надій на поновлення сімейних відносин немає, тому просить шлюб розірвати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю, обгрунтувала його обставинами викладеними в позовній заяві та додала, що причиною звернення з відповідним позовом стало те, що відповідач в серпні 1997 року залишив сім'ю та почав проживати в будинку своєї матері. Пояснила, що в стані вагітності не перебуває, не має на утриманні дитину віком до одного року. Строк на примирення просить не надавати.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечував, позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що з серпня 1997 року будь-яких відносин з позивачем не підтримує. Строк на примирення просить не надавати, оскільки шлюб носить формальний характер.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.І статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд з'ясовує, фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, що 20 жовтня 1966 року в Харківському палаці реєстрації шлюбів, сторони зареєстрували шлюб, актовий запис №5791 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1від 20.10.1966 року).
Під час сумісного проживання сторони втратили взаємопорозуміння, з серпня місяця 1997 року стали проживати окремо, будь яких взаємовідносин не підтримують, що дає підстави суду зробити висновок про формальний характер їх шлюбу. Також в судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_1 не знаходиться в стані вагітності та не має на утриманні дитину віком до одного року. Крім того судом приймається до уваги небажання сторін надати їм строк на примирення.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам позивача, тому позов слід задовольнити.
З огляду на вказане, на підставі ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2зареєстрований 20 жовтня 1966 року в Харківському палаці реєстрації шлюбів, актовий запис
№5791.
При отриманні Свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2судовий збір на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень. ОСОБА_1від сплати судового збору звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду в Кіровоградській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України .