Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6394/2010 р.                                         Головуючий у 1 інстанції : Лихосенко М.О.

                                                                                                     Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

         01 вересня 2010 року                                                                                     м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          Головуючого:   Боєвої В.В.

          Суддів:              Денисенко Т.С.

                                     Приймака В.М.

          При секретарі:  Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнутих аліментів,

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнутих аліментів.

В позові зазначав, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2007 р. з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його доходів до щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Рішенням Ленінського районного суду від 21.01.08р. з нього на користь відповідача також стягнуті кошти на її утримання в розмірі ј   частини заробітку щомісячно до досягнення дитиною 3-ри річного віку, до 14.06.2010р..

18.10.08р. він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 Від шлюбу вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає з ним та перебуває у нього на утриманні.

Його дружина приватний підприємець, однак на теперішній час не працює та доходів не отримує, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Також зазначав, що доход його сім’ї  складався тільки з його заробітку. У нього на утриманні знаходиться малолітня дитина та непрацездатна дружина, тому надавати матеріальну допомогу своєму синові, а також відповідачці у встановленому судом розмірі кожному по, ј   частині свого доходу він не має можливості, оскільки має тяжке матеріальне становище.

Посилаючись на такі обставини, просив змінити розмір аліментів, визначених за рішеннями Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.07р. на утримання дитини та від 21.01.08р. на утримання відповідачки зменшивши їх з ј   частини його доходів до 1/8 частини кожному.

В судовому засіданні 09.06.10р. позивач подав заяву про залишення без розгляду його позовних вимог в частині зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на користь відповідачки на її утримання, тому як  дитина досягла 3-ри річного віку.

Ухвалою суду від 09.06.10р. в цій частині позовні вимоги позивача залишено без розгляду.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, та остаточно просив зменшити розмір стягнутих з нього аліментів на утримання дитини до 1/6 частини усіх видів його доходів щомісячно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2010 року позов задоволено. Змінено розмір аліментів, стягнутих за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.07р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшивши їх з 1/4 частини усіх видів доходу до 1/6 частини усіх видів доходу до досягнення нею повноліття або до зміни матеріального становища сторін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, а позовну заяву залишити без задоволення. Розділити суму аліментів, які сплачував ОСОБА_4, а саме Ѕ частину його доходів, між двома дітьми у рівних долях.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3, заперечення позивача ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України   розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Як установлено судом, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Він  проживає з матір’ю.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2007 р. з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини його доходів щомісячно  до досягнення ним повноліття.

Після прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню, змінився  сімейний стан  ОСОБА_4:  18 жовтня 2008р. він зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_7 і з цього часу дочка та жінка перебувають на утриманні  позивача.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи і заперечення сторін і дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки знаходження на його утриманні разом з сином ще і дочки та дружини, яка не працює у зв’язку з доглядом  за дочкою до трирічного віку, свідчить про зміну матеріального стану позивача після стягнення з нього аліментів на користь відповідача.

Доводи апелянта про неврахування судом  стану здоров’я та необхідність додаткових витрат на дитину, необґрунтовані. Суд першої інстанції врахував матеріальне становище як платника аліментів, так і  малолітнього сина і зменшив розмір аліментів до 1/6 частини заробітку позивача, що, зважаючи на розмір заробітку позивача, не суперечить вимогам ст.182 СК України (а.с.105, 106).

Керуючись  ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317   ЦПК   України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:  

Судді: