АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року м.Тернопіль
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю:
ОСОБА_1
законного представника — ОСОБА_2
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 червня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі 2550 грн.
Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 12 травня 2010 року в 21 годині 30 звилин в м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області керував скутером “Кануні” без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп’яніння від проходження медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки рух скутером він не здійснював, до того спиртних напитків не вживав, про що написав в поясненні працівникам міліції на окремому аркуші, протоколу не підписував, під час його складання крім працівників міліції інших понятих не було. Другий екземпляр протоколу йому не вручили, від керування скутером він відсторонений не був.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який пояснив, що в нетверезому стані не був, про що написав в поясненні працівникам ДАІ, хоча біля 30 звилин вони заставляли його написати, що він вживав спиртні напитки. Про те, що відмова від медичного освідчення на стан сп’яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП він не знав.
Працівники ДАІ говорили йому, що так як він не вживав спиртних напитків, то може відмовитися від медичного освідчення на стан сп’яніння і йому за це нічого не буде. Коли б вони пояснили йому, що він мусить їхати на медичне освідчення, то він поїхав би, так як був тверезий і не відмовлявся від освідчення на стан сп’яніння.
Вважає, що його обманули працівники міліції, просить не застосовувати до нього покарання в виді штрафу, оскільки він є студентом другого курсу Почаївського ВПУ №21, має стипендію в розмірі 245 грн. і не взмозі буде оплатити цей штраф. Також просить врахувати матеріальний стан його сім’ї, яка складається з батьків, з яких працює лише мати та троє неповнолітніх дітей, заслухавши пояснення законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 - його батька ОСОБА_2, який пояснив, що його син спиртних напитків не вживає, в дома і в громадських місцях поводить себе добре, до цього часу ніхто претензій до нього не мав, вважає, що сина обманули працівники ДАІ і просить не наклідати на нього стягнення в виді штрафу, враховуючи матеріальний стан сім’ї, що видно із довідок, які вони представили апеляційному суду, розлянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто є неповнолітнім.
Згідно ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень, передбачених в тому числі частинами першою і другою ст. 130 цього кодексу, то вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, але з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього кодексу.
Як видно із постанови суд, притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на загальних підставах, не врахував цих вимог закону і не обговорив можливість застосовування до нього заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП.
Згідно ст. 34 КУпАП вчинення правопорушення неповнолітнім є пом’якшуючою відповідальність обставиною, чому суд не дав жодної оцінки в постанові.
Також в порушення ст. 270 КУпАП суд не обговорив можливості залучення до участі в справі законного представника неповнолітнього. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що його батька, який мав представляти в суді його інтереси, не пропустила до зали суду охорона і суддя в судовому засіданні не роз’яснив його право мати захисника та законного представника.
Протокол судового засідання не вівся, але з постанови суду чи будь-яких інших документів, долучених до справи, не випливає, що суд роз’яснював неповнолітньому ОСОБА_1 право на захист його інтересів в суді законним представником чи захисником.
Тому вважаю, що в даному випадку суд порушив процесуальні гарантії прав неповнолітнього, спрямовані на встановлення істини, перевиховання порушника і профілактику правопорушень.
В силу наведених обставин постанова суду підлягає до скасування з прийняттям нової постанови.
Факт відмови ОСОБА_1 12 травня 2010 року о 21 годині 30 хвилин в м. Почаїв Кременецького району, який керував скутером марки “Кануні” без номерного знака, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.05.2010 р., який складено згідно з вимогами закону і є належним доказом по справі, власноручно написаним поясненням ОСОБА_1 від 12.05.2010 року, яке долучено до матеріалів, та поясненнями понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 долученими до матеріалів, а тому в його діях маються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Встановити, що вказана відмова від обстеження на стан сп’яніння була пов’язана з обманом з боку працівників ДАІ, як про це стверджується в апеляції, встановити в даний час не можливо, а інші обставини, які наводяться апелянтом, зокрема те, що він був тверезий не мають значення для кваліфікації його дій за вказаною статтею. Проте ці обставини мають значення для призначення виду та розміру адміністативного стягнення.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, що виражається в відмові від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння, вчинення правопорушення неповнолітнім, що є обставиною, що пом’якшує відповідальність, даних щодо особи правопорушника, який є студентом 2 курсу Почаївського ВПУ №2 де отримує степендіюь в розмірі 245 грн., позитивно характеризується по місцю і проживання, проживає в складі сім’ї батьків і 3-х неповнолітніх дітей, де батько не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, де отримує щомісячну допомогу, в розмірі 360 грн., а мати отримує заробітну плату в середньому 160 грн на місяць, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.
Виходячи із наведеного, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді навіть мінімального штрафу (2550 грн.), передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є для нього, як неповнолітнього, суворою мірою стягнення, що не сприятиме меті адміністративного стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.
Тому вважаю, що за вчинення вказаного адміністративного правопорушення у відповідності до ч.2 ст. 13 КУпАП до неповнолітнього ОСОБА_1 слід застосувати заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього кодексу і визначити його в виді застереження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 23, 24-1, 245, 283, п.2 ч.1 ст.284, ст.294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 червня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і у відповідності до ст. 24-1 КУпАП за вчинення цього правопорушення застосувати до нього, як неповнолітнього, захід впливу в виді застереження.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Кунець І.М.
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Кунець І.М.