УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-226/2009 Головуючий у 1 -й інстанції - Іщенко І.М.

Категорія -67 Доповідач - Петренко І.О

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2009 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справа м апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Кермовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2008 року по справі за заявою ОСОБА_2 до сектора громадянства еміграції та реєстрації фізичних осіб Петриківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення - постійного проживання на території України з 1989 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року заявниця звернулася до суду та просила постановити рішення, яким встановити факт постійного проживання її на території України з 1989 року до цього часу.

В обгрунтування позовних вимог заявниця вказувала на те, що 16 вересня 2008 року вона звернулася до зацікавленої особи з заявою про видачу їй паспорта громадянина України та реєстрації за місцем її постійного проживання поАДРЕСА_1, але у видачі паспорта їй було відмовлено та роз’яснено, що їй необхідно звернутися до суду та рішенням суду встановити той факт, що вона постійно проживала на території України.

Заявниця вказувала на те, що у 1989 році вона приїхала на Україну з метою постійного проживання. 19 квітня 1989 року вона влаштувалася на роботу в овочеве відділення колгоспу «Маяк» в с Чаплина Петриківського району Дніпропетровської області. В 1994 році вона за сімейними обставинами переїхала в с. Башмачка Солонянського району Дніпропетровської області, де влаштувалася в колгосп ім.. «Петровського» і працювала у якості сезонного робітника до 1995 року. З 1995 року по 1997 рік вона працювала на овочевій базі «Накс» Синельниковського району Дніпропетровської області, а в 1998 році переїхала проживати в с. Степнянське Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, де також працевлаштувалася сезонним робітником в КСП «Кіровський» і проживала там до 30 січня 2000 року. В 2000 році вона переїхала жити в с Ульянівка Петриківського району Дніпропетровської області, де і проживає до теперішнього часу. Позивачка вважає, що оскільки вона постійно проживала на території України починаючи з 1989 року, а на момент проголошення незалежності України являлась громадянином СССР, то відповідно вона підпадає під дію Закону «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2008 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши учасників процесу, що з’явилися, свідків, допитаних в судовому засіданні апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати і постановити нове рішення по суті вимог за наступними підставами.

Як вбачається з матеріалів справи заявниця 20 грудня 1979 року отримала паспорт громадянина колишнього СРСР і була зареєстрована в м. Ташкент Узбекської РСР (ар. сп. 10-11).

Як вбачається з архівної довідки Петриківської районної державної адміністрації заявниця по справі з 9 березня 1989 року на підставі наказу № 25-к по радгоспу „Маяк" від 19 квітня 1989 року почала працювати у якості робочої даного радгоспу. Її робота в даному радгоспі знайшла підтвердження протягом 1989 - 1992 року. (ар. сп. 6). В наступному робота та факт проживання заявниці в Дніпропетровській області, а саме, в Петриківському, Солонянському, Дніпропетровському її районі, підтверджується відповідними довідками виконкомів Чаплинської сільради (ар. сп. 5), Солонянської районної державної адміністрації (ар. сп. 7), виконкому Степнянської сільської ради (ар. сп. 9). Вище викладені обставини підтвердили в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ар. сп. 58-62). Дані свідки також підтвердили і ту обставину, що заявниця з весни 1989 року територію України не покидала.

У ст.. З закону України „ Про громадянство України" визначено коло осіб, які належать до громадянства України і, зокрема, пунктом 1 частини 1 вказаної статті визначено, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, а відповідно до пункту 2 - це особи, які на момент набрання чинності закону України „ Про громадянство України „ (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

У відповідності до положень п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588Y2006) громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення належності до громадянства України. У таких випадках вони подають одним з документів, відповідно до пунктів вказаного Порядку, рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

Виходячи з вище наведеного, керуючись.ч.2. ст. 256, ст.. 259 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки суд прийшов до неправильного висновку про необхідність для вирішення справи надання суду доказів про реєстрацію постійного місця проживання на території України з 1989 року і вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_2 і постановити рішення, яким встановити факт постійного проживання її на території України з березня 1989 року.

Керуючись ст. -. ст. 303, 307, п.3, 4. ст..309, 31314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2008 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 задовольнити, встановивши факт, постійного проживання її на території України з березня 1989 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.