Копія

Справа № 1-72/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 серпня 2010 року                

Решетилівській районний суд Полтавської області  в складі :

головуючого – судді Микитенка В.М.,

при секретарі -           Крамар В.В.,

                    за участю прокурора-             Шапошник С.А.

                  потерпілого -      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пастушка, Костромського району та області, РФ, росіянина, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, особи без постійного місця проживання, раніше судимого: 30.06.1982 р. Хмельницьким міським судом Хмельницької області за ст.214 ч.1, 81 ч.2, 140 ч.2, 42,26 КК України ( в ред..1960 р.) до 5 років і 6 мсісяців позбавлення волі, 28.09.1987 р. Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ст.140 ч.4, 81 ч.4, 196-1 ч.2, 42 КК України ( в ред.1960 р.), до 7 років і 6 мсяців позбавлення волі, 18.04.1995 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за ст.140 ч.4 КК України ( а ред. 1960 р.) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 28.08.2002 р. Залещицьким районним судом Тернопільської області за ст.185 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі, 13.04.2004 р. Козятинським районним судом Вінницької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 12.01.2005 року по відбуттю міри покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2010 року, близько 11.30 год. ОСОБА_2, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю медичного персоналу та відвідувачів, проник в службовий кабінет медичної сестри Решетилівської ЦРЛ ОСОБА_1, розташований по вул. Крупської 76 селища Решетилівка Полтавської області, звідки таємно, умисно з корисливих мотивів намагався викрасти із сумки ОСОБА_1: шкіряний гаманець, вартістю 40 грн. 50 коп., гроші в сумі 103 грн. 41 коп., 10 євро ( в еквіваленті до курсу НБУ 105 грн. 40 коп.), кредитну картку ЗАТ КБ «ПриватБанк», квитанцію про оплату дитячого садка, рахунок на оплату послуг з газопостачання, рекламний буклет, аркуш паперу із замітками, які вартості не мають, чим намагався завдати потерпілій матеріальної шкоди в сумі 249 грн. 31 коп., однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, бо був затриманий на місці потерпілою та медичним персоналом Решетилівської ЦРЛ.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердив  обставини скоєного злочину та показав, що 30 квітня 2010 року він приїхав у селище Решетилівка із села Ромодан, Миргородського району Полтавської області. З метою вчинення крадіжки прийшов у приміщення Решетилівської ЦРЛ, де дочекавшись відсутності медичної сестри ОСОБА_1, проник у її службовий кабінет, де таємно намагався викрасти із сумки потерпілої: шкіряний гаманець, однак його одразу затримала потерпіла та інші працівники лікарні, тому свій умисел він зміг довести до кінця. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Суд рахує, що показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинами справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України, дослідження доказів, окрім даних про особу підсудного, вирішує за недоцільне, а вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України вважає повністю доведеною.

Дії підсудного кваліфікуються за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у приміщення.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який є тяжким, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та на шлях виправлення не став, посередньо характеризується за місцем відбуття покарань, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, здоровий, працездатний, не працює, не одружений, постійного місця проживання не має.

Відповідно до ст.67 КК України: обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

Обставина, що ставилась органами досудового слідства в якості обтяжуючої покарання рецидив злочинів не може бути врахована як така, оскільки за встановлених обставин справи має місце повторність вчинення злочину, яка врахована як кваліфікуюча ознака ст.185 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом”якшують покарання підсудного встановлено: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину

Обставина, що ставилась органами досудового слідства в якості пом’якшуючої покарання: добровільне відшкодування заподіяної шкоди не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи, оскільки викрадені речі у підсудного вилучені, а іншого відшкодування шкоди підсудний не проводив.

Тому обговоривши можливі види покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного та попередження нових злочинів без призначення йому покарання у виді позбавлення волі, однак враховуючи конкретні обставини справи, зокрема не доведення злочину до кінця, незначний розмір заподіяних збитків та повернення викраденого майна власнику, вважає за можливе призначити на рівні наближеному до мінімальної межі санкції ч.3 ст.185 КК України, яке суд рахує необхідним і достатнім.

Приєднані до справи в якості речових доказів: шкіряний гаманець, гроші в сумі 103 грн. 41 коп., 10 євро (в еквіваленті до курсу НБУ 105 грн. 40 коп.), кредитну картку ЗАТ КБ «ПриватБанк» № 5457082929849805, квитанцію про оплату дитячого садка «Ромашка», рахунок на оплату послуг з газопостачання, рекламний буклет, аркуш паперу із замітками суд рахує за необхідне передати за належністю власнику ОСОБА_1, гаманець, дві запальнички, марку товариства «Червоного хреста» - передати за належністю підсудному ОСОБА_2, ніж, проїзний квиток, від 04.04.2010 року- знищити як такі, що не представляють цінності. ( а.с. 16, 17).

Керуючись ст.ст. 323,  324 КПК  України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити – тримання під вартою.

Міру покарання засудженому рахувати із моменту затримання 03.05.2010 року.

Приєднані до справи в якості речових доказів: шкіряний гаманець, гроші в сумі 103 грн. 41 коп., 10 євро (в еквіваленті до курсу НБУ 105 грн. 40 коп.), кредитну картку ЗАТ КБ «ПриватБанк» № 5457082929849805, квитанцію про оплату дитячого садка «Ромашка», рахунок на оплату послуг з газопостачання, рекламний буклет, аркуш паперу із замітками - передати за належністю власнику ОСОБА_1, гаманець, дві запальнички, марку товариства «Червоного хреста» - передати за належністю підсудному ОСОБА_2, ніж, проїзний квиток, від 04.04.2010 року- знищити як такі, що не представляють цінності. ( а.с. 16, 17).

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Решетилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя:     підпис

З оригіналом згідно:

Заступник голови суду             В.М.Микитенко