№2-1263\10

                          РІШЕННЯ

                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2010р.                                                        м.Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Ребізант, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства радгоспу «Виноградівський» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 5.272,94 грн.,

                          В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що він працює на посаді бригадира бригади №18 в радгоспі «Виноградівський» з 07.09.1973р. За період роботи у відповідача виникла заборгованість по заробітній платі в розмірі 5.272,94 грн., оскільки з 01.02.2009р. заробітна плата позивачу з вини відповідача не виплачується.

    Посилаючись на зазначені обставини позивач вважає, що підприємством- відповідачем по справі грубо порушені його права, передбаченні ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» про виплату заробітної плати, на підставі чого просить суд дану суму заборгованості та судові витрати по справі стягнути із відповідача в примусовому порядку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, проте подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсягу та просив такі задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві, а справу розглянути без його участі.

    Представник відповідача В.Ю.Монда в судове засідання не з"явився, проте подав письму заяву, в якій позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, пояснивши, що заборгованість виникла у зв"язку з важким фінансовим положенням на підприємстві, а також просив справу розглянути без його участі.

    Суд, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно до вимог ст.10 ч.3 та ст.11 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що позивач працюває в ДП радгосп «Виноградівський" з 07.09.1973р. на посаді бригадира бригади №18. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що з 01.02.2009р. з вини відповідача позивач не отримує заробітну плату. Так, на день розгляду справи у суді по суті заборгованість відповідача по заробітній платі позивача становила в розмірі 5.272,94 грн.,  дана сума на день розгляду справи у суді залишилась несплачена.

Представник відповідача в поданій до суду заяві факт заборгованості повністю визнав, проте не навів доказів того, що така заборгованість настала не з його вини.

    Нормами матеріального права, що підлягають до застосування до даних правовідносин, є Конституція України,  глава У11 "Оплата праці" КЗпП України, а також Закон України "Про оплату праці".    

Зокрема, Конституція України (ст.43) гарантує право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

    Статтею 21 ч.1  Закону України "Про оплату праці" гарантовано право працівника на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договру.

Відповідно до ст.115 КЗпП України та ст.24 ЗУ «Про оплату праці» відповідач зобов»язаний регулярно виплачувати заробітну полату, але не рідше 2 раз на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу по заробітній платі правомірні і такі ґрунтуються на законних підставах.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв»язку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, з"ясувавши дійсні обставини справи, права та обов"язки сторін, в судовому засіданні встановлено, що саме з вини відповідача виникла заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати, так як він не подав в суді розрахункові документи, а відтак суд знаходить за необхідне заявлений позов задоволити в повному обсязі.

    Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

    На підставі наведеного, у відповідності до вимог ст.43 Конституції України та ст.ст.21 ч.1,24 закону України "Про оплату праці" та ст.115 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,197 ч.2,212-215 ЦПК України суд-

                                ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ДП радгоспу «Виноградівський» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 5.272,94 грн. задоволити.

    Стягнути з відповідача- ДП радгосп «Виноградівський» (м.Виноградів, вул.Персикова-35) на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 5.272,94 грн.

Судові витрати по справі в розмірі 171,00 грн. (51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. за інформаційно-технічний розгляд справи) стягнути з відповідача ДП радгосп «Виноградівський» (м.Виноградів, вул.Персикова-35)  на користь держави.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий:                                   А.А.Надопта