справа № 2-а-170/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

       12 серпня 2010 року                                                                                  сел. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

             головуючого судді  Ковальової Ю.В.,

             при секретарі           Олексюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Приазовське справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до начальника Нікопольського 10-ого міжрайонного  відділу ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Жур Василя Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АН № 601890 від 11 квітня 2010 року;

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову  АН № 601890, винесену відповідачем 11 квітня 2010 р. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого  ст.    132-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1  зазначив, що   05 липня  2010 року  він по пошті отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення АН № 601890, винесену 11 квітня 2010 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпроАП, винесену начальником Нікопольського 10-ого міжрайонного  відділу ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області майором міліції Жур Василем Миколайовичем.  Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення  відповідач встановив, що 26 березня 2010 року о 13 годині 20 хвилин по вул. Електрометалургів  у м. Нікополь Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував автомобілем КаМАЗ-5320, державний номер НОМЕР_1 з причепом, державний номер НОМЕР_2 та перевозив вантаж, при цьому маса перевозимого вантажу перевищувала технічну характеристику даного транспорту, чим порушив вимоги п.п.22.5 ПДР України. Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав.  Пунктами. 1.10, 23.1, 23.2, 23.3, 23.5, 23.6, 23.9, 23.10, 23.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) визначено, що вантажний автомобіль і причіп є транспортними засобами. Крім того, Правилами визначено два поняття щодо зчеплених в процесі руху транспортних засобів – експлуатація транспортного состава та буксирування транспортних засобів. Різниця у зазначених поняттях полягає виключно в наступному: експлуатацією транспортного состава визнається переміщення одним транспортним засобом іншого, якщо це передбачено інструкцією з його (тягача) експлуатації. Також обов’язковими умовами експлуатації транспортного состава є відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації та освітлення. Для буксирування транспортного засобу наявність вказаних умов не є обов’язковою. В оскаржуваній постанові не зазначено, чому відповідач розцінив буксирування транспортного засобу як експлуатацію транспортного состава.  При цьому, стаття 132-1 КУпроАП передбачає відповідальність за порушення Правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Зазначені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року і відповідно до тексту самих Правил не вводять заборони на перевищення загальної маси понад 38 тон двох транспортних засобів, що здійснюють буксирування. Єдиною забороною, введеною Правилами є заборона великоваговому транспортному засобу з повною масою понад 38 тон буксирувати ще один транспортний засіб (п.15). Виходячи з викладеного, в оскаржуваній постанові не з’ясовано та жодним чином не аргументовано, чи мало місце адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст.280 КУпроАП.  Зазначає, що відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс оскаржувану постанову без участі позивача та без повідомлення його про час і місце розгляду справи, чим порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з’явився, надав заяву з проханням розхгялянути справу у його відсутність, позовні вимоги за обставинами, викладеними у позові, підтримує в повному обсязі.

Відповідач  Жур В.М. в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення проти позову не надіслав.          

         Вислухавши  представника позивача,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі наявних у справі доказів заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 11 квітня 2010 року відповідачем винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача ОСОБА_1 накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 132-1 КупроАП (а.с.19).

В постанові відповідачем зазначено, що,  розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, він встановив, що  26 березня 2010р о 13 годині 20 хвилин   ОСОБА_1,  по вул. Електрометалургів  в м. Нікополь Дніпропетровської області керував автомобілем  КаМАЗ-5320, держаний номер НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2, при цьому маса вантажу перевищувала технічну характеристику даного транспорту, чим порушив пункт 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене  ст. 132 -1 КУпроАП. Відомості про вручення позивачу постанови у матеріалах адміністративної справи відсутні.

До постанови доданий протокол серії СА № 115596 від 26.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення  при викладених вище обставинах, а також  йому повідомлено про місце розгляду справи, з правами та обов'язками,  відповідно до ст. 63 Конституції України, ч. 2 ст. 130,  ст. 268 КУпроАП, ознайомлений, копію протоколу та постанови отримав, поставив свій підпис в протоколі (а.с.18).

Порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, відповідно до ст. 132-1 КУпАП  є складом адміністративного правопорушення.

Пунктом 22.5. ПДР передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється  рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.  

Згідно до вимог п. 3 Правил  проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМ України, від 18.01.2001, № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.  

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; буксирування — це переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації транспортних составів на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування; експлуатація транспортного состава - транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо); дозволена максимальна маса - маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима. Дозволена максимальна маса автопоїзда - це сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда.

Правилами дорожнього руху України визначено, що вантажний автомобіль і причіп є транспортними засобами. Разом з тим, Правилами визначено два поняття щодо зчеплених в процесі руху транспортних засобів – експлуатація транспортного состава та буксирування транспортних засобів. Експлуатацією транспортного состава визнається переміщення одним транспортним засобом іншого, якщо це передбачено інструкцією з його (тягача) експлуатації. Також обов’язковими умовами експлуатації транспортного состава є відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації та освітлення. Для буксирування транспортного засобу наявність вказаних умов не є обов’язковою. В оскаржуваній постанові не зазначено, чому відповідач розцінив буксирування транспортного засобу,  як експлуатацію транспортного состава. Жодних доказів наявності обов’язкових умов експлуатації позивачем транспортного состава суду не надано. Стаття 132-1 КУпроАП передбачає відповідальність за порушення Правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Зазначені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року і відповідно до тексту самих Правил не вводять заборони на перевищення загальної маси понад 38 тон двох транспортних засобів, що здійснюють буксирування.

Відповідно до ст. 251 КУпроАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до п.1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджував би встановлення відповідачем будь-яким допустимим способом фактичної маси транспортних засобів чи осьове навантаження.

Для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 289 КУпАП,  встановлений термін у 10 днів з дня винесення постанови. Постанова серії  АН № 601890 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення  винесена 11 квітня 2010р., відомості про дату надіслання рекомендованим листом її копії позивачу, дату вручення позивачу постанови у матеріалах адміністративної справи відсутні, що є порушенням норм ст. 285 КУпАП. Позивачем зазначено, що копію оскаржуваної постанови він отримав по пошті 05 липня 2010 року, докази, що спростовували б даний факт у   матеріалах адміністративної справи відсутні. Таким чином, суд  вважає можливим поновити позивачу строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення як пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладених обставинах суд дійшов висновку, що постанова  серії  АН № 601890  від 11 квітня 2010р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпроАП винесена з порушенням вимог діючого законодавства, за відсутності доказів про наявність складу адміністративного правопорушення та винність позивача.    

           Керуючись ст.ст. 8-12, 17, 69-71, 100, 158, 160-163,167, 186 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне праовпорушення як пропущений з поважних причин.

Скасувати постанову  АН № 601890  у справі про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2010р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення,  передбаченого  ст. 132-1 КУпроАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд шляхом подачі в строк 10 днів з дня складення її у повному обсязі  чи отримання копії постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                              Ю.В. Ковальова