справа № 2-а-172/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

       31 серпня 2010 року                                                                                  сел. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

             головуючого судді  Ковальової Ю.В.,

             при секретарі           Олексюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Приазовське справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до начальника ВДАІ м. Мелітополя, Мелітопольського району підполковника міліції Шаніна Андрія Сергійовича  про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АР № 257653 від 07 квітня 2010 року;

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову АР № 257653 від 07 квітня 2010 року, винесену відповідачем  про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого  ст.    132-1 КУпроАП.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1  зазначив, що   12 липня  2010 року  він по пошті отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення АР № 257653 від 07 квітня 2010 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпроАП, винесену  начальником ВДАІ м. Мелітополя, Мелітопольського району підполковником міліції Шаніним Андрієм Сергійовичем. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення  відповідач встановив, що 24 лютого 2010 року о 14.00 годин на 211 км автодороги Харків-Сімферополь ОСОБА_1керував автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_1 з причепом Роберт, державний номер НОМЕР_2, тобто транспортним засобом, повна вага якого складала 50 тонн 520 кг. згідно товарно-транспортної накладної № 01 АА № 985546 від 24.02.2010 року без узгодження з ДАІ,  чим порушив вимоги п.п.32.1., 22.5 ПДР України. Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав.  Пунктами. 1.10, 23.1, 23.2, 23.3, 23.5, 23.6, 23.9, 23.10, 23.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) визначено, що вантажний автомобіль і причіп є транспортними засобами. Крім того, Правилами визначено два поняття щодо зчеплених в процесі руху транспортних засобів – експлуатація транспортного состава та буксирування транспортних засобів. Різниця у зазначених поняттях полягає виключно в наступному: експлуатацією транспортного состава визнається переміщення одним транспортним засобом іншого, якщо це передбачено інструкцією з його (тягача) експлуатації. Також обов’язковими умовами експлуатації транспортного состава є відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації та освітлення. Для буксирування транспортного засобу наявність вказаних умов не є обов’язковою. В оскаржуваній постанові не зазначено, чому відповідач розцінив буксирування транспортного засобу як експлуатацію транспортного состава, хоча в поясненні, наданому на місці зупинки (в протоколі про адміністративне правопорушення) позивач чітко зазначив, що здійснював буксирування причепа. Жодними аргументами його пояснення не спростовані. При цьому, стаття 132-1 КУпроАП передбачає відповідальність за порушення Правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Зазначені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року і відповідно до тексту самих Правил не вводять заборони на перевищення загальної маси понад 38 тон двох транспортних засобів, що здійснюють буксирування. Єдиною забороною, введеною Правилами є заборона великоваговому транспортному засобу з повною масою понад 38 тон буксирувати ще один транспортний засіб (п.15). Виходячи з викладеного, в оскаржуваній постанові не з’ясовано та жодним чином не аргументовано, чи мало місце адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст.280 КУпроАП. Зазначає, що  відповідачем не встановлено місце начебто скоєння правопорушення, оскільки автодороги Харків-Сімферополь в Україні не існує.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з’явився, надав заяву з проханням розхгялянути справу у його відсутність, позовні вимоги за обставинами, викладеними у позові, підтримує в повному обсязі.

Відповідач  Шанін А.С. в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

             Згідно п.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ), у разі неприбуття відповідача-суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття,  справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

         Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі наявних у справі доказів заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 07 квітня 2010 року відповідачем винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача шеломенцева Ю.В. накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 132-1 КупроАП (а.с.4,21).

В постанові відповідачем зазначено, що,  розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, він встановив, що  24 лютого 2010 року о 14.00 годин на 211 км автодороги Харків-Сімферополь ОСОБА_1керував автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_1 з причепом Роберт, державний номер НОМЕР_2, тобто транспортним засобом, повна вага якого складала 50 тонн 520 кг. згідно товарно-транспортної накладної № 01 АА № 985546 від 24.02.2010 року без узгодження з ДАІ,  чим порушив вимоги п.п.32.1., 22.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене  ст. 132 -1 КУпАП Відомості про дату отримання  позивачем постанови у матеріалах адміністративної справи відсутні .

До постанови доданий протокол серії АЕ  № 237948 від 24.02.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення  при викладених вище обставинах, в  поясненні ОСОБА_1, зазначеному в протоколі вказано, що він здійснював буксировку причепа.

       Порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, відповідно до ст. 132-1 КУпроАП  є складом адміністративного правопорушення.

Пунктом 22.5. ПДР передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється  рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.  

Згідно до вимог п. 3 Правил  проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМ України, від 18.01.2001, № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.  

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; буксирування — це переміщення одним транспортним засобом іншого транспортного засобу, яке не належить до експлуатації транспортних составів на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування; експлуатація транспортного состава - транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо); дозволена максимальна маса - маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою транспортного засобу як максимально допустима. Дозволена максимальна маса автопоїзда - це сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда.

Правилами дорожнього руху України визначено, що вантажний автомобіль і причіп є транспортними засобами. Разом з тим, Правилами визначено два поняття щодо зчеплених в процесі руху транспортних засобів – експлуатація транспортного состава та буксирування транспортних засобів. Експлуатацією транспортного состава визнається переміщення одним транспортним засобом іншого, якщо це передбачено інструкцією з його (тягача) експлуатації. Також обов’язковими умовами експлуатації транспортного состава є відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації та освітлення. Для буксирування транспортного засобу наявність вказаних умов не є обов’язковою. В оскаржуваній постанові не зазначено, чому відповідач розцінив буксирування транспортного засобу (згідно пояснень правопорушника в протоколі),  як експлуатацію транспортного состава. Жодних доказів наявності обов’язкових умов експлуатації позивачем транспортного состава суду не надано. Стаття 132-1 КУпроАП передбачає відповідальність за порушення Правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Зазначені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року і відповідно до тексту самих Правил не вводять заборони на перевищення загальної маси понад 38 тон двох транспортних засобів, що здійснюють буксирування.

  Згідно п. 32.1. ПДР України,з органами Державтоінспекції узгоджуються: «д) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів..».

Відповідно до ст. 251 КУпроАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до п.1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

                 Відповідно до ч. 2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджував би встановлення відповідачем будь-яким допустимим способом фактичної маси транспортних засобів чи осьове навантаження чи наявність буксирування двох і більше транспортних засобів.

       Для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 289 КУпАП,  встановлений термін у 10 днів з дня винесення постанови. Постанова серії  АР № 257653 від 07 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення  винесена  07 квітня 2010 року., відомості про дату отримання позивачем  постанови у матеріалах адміністративної справи відсутні, що є порушенням норм ст. 285 КУпАП. Позивачем зазначено, що копію оскаржуваної постанови він отримав по пошті 12 липня 2010 року, докази, що спростовували б даний факт у   матеріалах адміністративної справи відсутні. Таким чином, суд  вважає можливим поновити позивачу строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення як пропущений з поважних причин.

З урахуванням викладених обставинах суд дійшов висновку, що постанова  серії  АР № 257653 від 07 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпроАП винесена з порушенням вимог діючого законодавства, за відсутності доказів про наявність складу адміністративного правопорушення та винність позивача.            

           Керуючись ст.ст. 8-12, 17, 69-71, 100, 158, 160-163,167, 186 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне праовпорушення як пропущений з поважних причин.

Скасувати постанову  серії  АР № 257653 у справі про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення  передбаченого  ст. 132-1 КУпроАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд шляхом подачі в строк 10 днів з дня складення її у повному обсязі апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                              Ю.В. Ковальова