2-640.10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Данковській С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця(далі ФОП)ОСОБА_3 про розірвання договору на поставку та монтаж меблів, стягнення грошової суми,  відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2009 р. ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що 21.10.2008 р.між нею як замовником та ФОП ОСОБА_3як виконавцем був укладений договір № 20\01-213,за умовами якого позивачка доручила, а відповідач прийняв на себе зобов*язання здійснити поставку та монтаж до 15.12.2008 р. кухоних меблів вартістю 9600 гр.

На виконання умов договору позивачка внесла  оплату 22.10.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 3000 гр., 27.10.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 4000 гр., 17.12.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 2600 гр.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов*язання за договором, поставку та монтаж меблів здійснив з порушенням передбачених договором строків, виготовив меблі неналежної якості, недоліки, виявлені безпосередньо під час монтажу меблів, не усунув.

В зв*язку з відмовою відповідача безоплатно усунути недоліки, позивач укладала договір з іншою особою і оплатила вартість робіт по усуненню недоліків в розмірі  5000 гр.

Посилаючись на те, що відповідач допустив істотні відступи від умов договору, виготовлені та змонтовані ним меблі мали істотні недоліки, з урахуванням тривалого часу, за який відповідач не усунув ці недоліки, змусив її за власний кошт оплатити роботи по їх усуненню, чим порушив її права споживача, позивачка просить суд розірвати договір № 20\01-213  від 21.10.2008 р., стягнути з відповідача на її користь грошову суму вартості усунення недоліків 5000 гр.,  відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 гр., стягнути витрати на проведення експертиз та юридичну допомогу, судові витрати .

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 вимоги своєї довірительки  підтримала в повному обсязі та пояснила, що на підставі договору № 20\01-213 відповідач прийняв на себе зобов*язання виготовити на замовлення позивачки кухонні меблі вартістю 9600 гр., здійснити їх поставку та монтаж до 15.12.2008 р. Ескіз меблів був розроблений та погоджений з позивачкою після проведення відповідачем відповідних вимірів. Свої зобов*язання за договором по оплаті вартості меблів позивачка виконала своєчасно та в повному обсязі.Відповідач прострочив виконання зобов*язання за договором, поставку меблів фактично виконав не 15.12.2008 р., а 17.12.2008 р. Під час монтажу меблів були виявлені їх істотні недоліки, а саме виготовлення карнизу іншого, ніж замовляли, кольору, відсутність скла з малюнком в одній з шаф та отворів для кріплення цього скла, відсутність ламп освітлення кухні, використання матової фарби замість глянцевої, несправність дверцят шаф .На ці недоліки позивач вказала безпосередньо під час монтажу меблів, відмовилась підписати акт приймання-передачі, вимагала усунути ці недоліки за рахунок відповідача, проте відповідач вимоги позивачки не виконав. З урахуванням проміжку часу, який сплив з моменту пред*явлення відповідачу вимог усунути недоліки в виготовлених ним меблях, позивачка була змушена за власний рахунок оплатити вартість робіт по усуненню цих недоліків іншою особою. Вказаними вище діями відповідача позивачці була завдана моральна шкода у  вигляді нервових хвилювань як людини похилого віку, необхідності розшукувати відповідача, який уникав спілкування, витратити значні кошти на юридичну допомогу та проведення експертиз. Просила задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням наданих доказів.

Відповідач ОСОБА_3, заперечуючи проти позову, посилався на те, що на підставі вказаного вище договору та погодженого з позивачкою ескізу ним були своєчасно виготовлені кухонні меблі належної якості, які позивач оплатила, прийняла без зауважень та підписала акт приймання-передачі. Через деякий час дочка позивачки повідомила про нібито наявні недоліки, не вказавши їх конкретно. Просив суд відмовити в позові з урахуванням тих обставин, що позивачка не довела наявність в виготовлених та поставлених їй кухонних меблях істотних недоліків, які виникли з його вини як виробника.

Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, допитавши свідків, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

З матеріалів справи встановлено, що 21.10.2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір № 20\01-213,за умовами якого позивачка доручила, а відповідач прийняв на себе зобов*язання здійснити поставку та монтаж до 15.12.2008 р. кухоних меблів вартістю 9600 гр.,про що надано копія договору.

Як вбачається з ескізу ,який є частиною договору, сторони узгодили розміри меблів, перелік деталей, які використовуються для їх виготовлення.

Позивачка внесла  оплату 22.10.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 3000 гр., 27.10.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 4000 гр., 17.12.2008 р.по прибутковому касовому ордеру № 20\01-215 в сумі 2600 гр.

Свої вимоги про розірвання вказаного вище договору та припинення зобов*язань по ньому позивачка та її представник обґрунтували з посиланням на те, що виявлені в процесі монтажу меблів недоліки, є істотними, що, на їхню думку, є підставами для розірвання договору.

Суд дійшов висновку, що такі вимоги позивачки задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач має право вимагати розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення сплаченої грошової суми лише у випадку виявлення істотного недоліку, який виник з вини виробника (продавця), підтвердженого за необхідності висновком експертизи.

Закон України «Про захист прав споживачів» в п. 12 ч. 1 ст. 1 визначає, що істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Позивачка не надала доказів на підтвердження того, що недоліки, виявлені нею в процесі монтажу меблів, є істотними в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», та неможливість подальшого використання цих меблів за призначенням.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджуються, що на час розгляду справи недоліки усунуті і меблі використовуються.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що правові підстави для розірвання договору поставки та монтажу меблів і припинення зобов*язань за цим договором, відсутні.

Вирішуючи вимоги позивачки про відшкодування грошових коштів, витрачених на усунення недоліків кухонних меблів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк – це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг.

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, що встановлено ч. 1 ст. 676 ЦК України, а відповідно до п.2 ч.2 цієї ж статті гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватись в зв*язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця.

З матеріалів справи та пояснень учасників процесу суд встановив, що фактично меблі були передані позивачці 17.12.2008 р., відповідач в порушення умов п.5 договору від 21.10.2008 р. не передавав позивачці інструкцію по експлуатації та гарантійний талон.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що в процесі монтажу меблів в АДРЕСА_1 на замовлення її матері ОСОБА_1було виявлено, що деякі складові елементи за розмірами не відповідають вказаним в ескізі, використані деталі карнизу іншого, ніж замовляли, кольору, відсутнє скло в одній з шаф та засоби для його кріплення, відсутні лампи освітлення і інше, про що були негайно повідомлені працівники ФОП ОСОБА_3, які безпосередньо займалися встановленням меблів, проте ці недоліки не були усунуті, інструкцію по експлуатації та гарантійний талон не видавались. За таких обставин позивачка відмовилась підписувати акт приймання-передачі меблів. На неодноразові усні звернення відповідач не реагував, позивачка була змушена вручити йому особисто письмову претензію.

Як встановлено висновком судової товарознавчої експертизи № 012 від 22.02.2010 р. по показникам якості меблі не відповідають ескізу до договору та вимогам ДСТУ 4414:2005, присутні дефекти впливають на зовнішній вигляд меблів, не дають можливості зручно ними користуватись, виникли внаслідок неправильно зроблених замірів кухні та в процесі неякісної зборки меблів.

Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що при проведенні експертизи на предмет виявлення недоліків кухонних меблів, виготовлених відповідачем на замовлення позивачки, ці меблі були безпосередньо оглянуті, перевірені їх розміри та відповідність ескізу, були виявлені   дефекти, перелічені в експертному висновку, які  впливають на зовнішній вигляд меблів, не дають можливості зручно ними користуватись, виникли внаслідок неправильно зроблених замірів кухні та в процесі неякісної зборки меблів.

В процесі розгляду справи відповідач заявив про безпідставність позовних вимог з посиланням на те ,що роботи по договору з позивачкою були ним виконані своєчасно та якісно, прийняті позивачкою без зауважень, в якості доказу цих обставин надав суду акт приймання-передачі виконаних робіт від 13.12.2008 р.з його підписом та підписом від імені позивачки ОСОБА_6

Відповідно до висновку судової криміналістичної експертизи № 55 від 27.05.2010 р .,підпис від імені ОСОБА_1 в акті приймання-передачі від 13.12.2008 р. виконаний не ОСОБА_1,а іншою особою.

За таких обставин наданий відповідачем акт приймання-передачі виконаних робіт від 13.12.2008 р.з його підписом та підписом від імені позивачки ОСОБА_6 судом в якості доказу при постановленні рішення до уваги не приймається, оскільки є підробним.

Судом в якості свідка був допитаний ОСОБА_7,який суду показав, що перебуває в трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_3та виготовляє меблі на замовлення, в тому числі приймав участь у виготовленні та встановленні кухонних меблів за замовленням позивачки. Спеціальної професійної освіти не має, є майстром-самоучкою. При виготовленні меблів нормативними документами щодо їх якості не користується, оскільки з ними не обізнаний. На його погляд меблі на замовлення позивачки були виконані якісно, встановлені своєчасно, прийняті замовником без зауважень.

Покази вказано свідка суд при постановленні рішення до уваги не приймає, оскільки вони спростовані висновком судової товарознавчої експертизи та показами експерта ОСОБА_5Крім того, з урахуванням відсутності освіти у  свідка за  фахом суд не вбачає підстав довіряти його свідченням щодо якості продукції, яку він виготовляє без дотримання вимог закону щодо їх якості.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач в порядку та у встановлені законом строки має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч.3 цієї ж статті споживач має право пред*явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

17.02.2009 р. відповідачу під розпис була вручена претензія про безоплатне усунення недоліків виготовлених меблів.

На час розгляду справи відповідач не надав доказів про те, що ним на вимогу позивачки недоліки були усунуті безоплатно.

Як передбачено ст.10 ч.3 п.4 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі(наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи(наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Позивачкою на підтвердження розміру відшкодування витрат на усунення недоліків товару із залученням третьої особи суду надано копія договору з ФОП ОСОБА_8І.з додатком, акт приймання –передачі виконаних робіт та копія прибуткового касового ордеру на суму 5000 г р., за змістом яких на замовлення позивачки третя особа ФОП ОСОБА_8 за рахунок позивачки виконав роботи по усуненню недоліків кухонних меблів за доданим до договору переліком.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України ,до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз*яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду».

Зазначені вище документи про визначення розміру відшкодування витрат на усунення недоліків товару є письмовими доказами, що відповідають положенням ст.57 ЦПК України.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо ,а також достатність і взаємний зв*язок доказів в їх сукупності.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України обов*язок доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, покладено на сторони.

Проте відповідачем на підтвердження своїх заперечень щодо виготовлення і встановлення на замовлення позивачки якісних меблів і у спростування наданих позивачкою доказів про наявність недоліків та усунення їх за її рахунок  жодного доказу суду не надано.

За таких обставин суд виходить з того, що позивачка довела свої вимоги в частині розміру відшкодування витрат на усунення недоліків товару за власний рахунок.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 4 ч.1 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів»,споживач має право на відшкодування моральної немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією ,проте таких правовідносин між сторонами справи не виникло і суд не встановив підстав для задоволення його вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено ст..79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних з розглядом справи, до яких належать:

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення ;

2) витрати на правову допомогу ;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз ;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;  

6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

При зверненні до суду позивачем були оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 120 гр.,про що надана квитанція.

В процесі розгляду справи позивачем були оплачені витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 700 гр., судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1095 гр., про що надані квитанції.

З метою отримання юридичної допомоги позивачка понесла витрати на правову допомогу 10 000 гр., про що надала квитанцію.

На підставі ст.1,4,8,10 Закону України «Про захист прав споживачів»,ст.526,610,611,686 ЦК України, ст.3,10,11,57,60,88,212-215,218 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату усунення недоліків меблів в розмірі 5000 гр., витрати на оплату судової товарознавчої експертизи в розмірі 700 гр., витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1095 гр.,витрати на оплату правової допомоги 10 000 гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр.,а всього стягнути суму 16 915(шістнадцять тисяч дев*ятсот п*ятнадцять)гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 169 гривень 15 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги оскарження, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя                                    Ю.А.Галущенко