Справа № 2-6550/10                                                                                                                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 року                                                         м.  Суми

 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                                      головуючого – судді  Сидоренко А.П..

                                                                      при секретарі – Косухіній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак відповідач у 2006-2007 роках взагалі не сплачував, а у 2008-2010 роках сплачував підвищення у розмірі меншому ніж гарантовано вказаним законом. Просить  визнати дії відповідача щодо виплати йому щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними; зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити йому в повному обсязі, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з розміру 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 30.06.2010 року в сумі 5957,70 грн.; зобов’язати відповідача призначити йому щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правову допомогу в сумі 300 грн., та  судові витрати.

Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд з задоволенні позову відмовити, оскільки виплата соціальної допомоги позивачу здійснена відповідно до діючого у спірний період законодавства.  

Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач відповідно до ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Незважаючи на положення Закону України «Про знесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, у 2006 році вказана доплата запроваджена не була.

Таким чином у 2006 році у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві спірну доплату до пенсії.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, ще визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином відповідач повинний нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року.

 З урахуванням вищевикладеного і відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу слід нарахувати та виплатити за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підвищення до пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. З 01.01.2008 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою відповідача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, як: виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Таким чином, на підставі приписів ч.2 ст.152 Конституції України відповідач з 22.05.2008 року повинний був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмір: 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що в  період 01.01.2009 року по 01.05.2010 року   положення ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких позивач має право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. не зупинялись та діяли протягом 2009 року . Однак відповідач всупереч їм нараховував позивачу підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 49.80 грн. відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 року № 530.

Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовуватися відповідні положення закріплені в Законі.

Таким чином, на підставі приписів ч.2 ст.152 Конституції України відповідач з  період з 01.01.2009 року по 01.05.2010 року  повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Сторонами по справі не заперечується той факт, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому відповідачу для визначення розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», які визначають прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та для захисту порушеного права позивача необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року з врахуванням суми вже проведених позивачу виплат у вказаний період.

 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми перерахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Вимоги  позивача  щодо зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу ґрунтуються на припущеннях і є  безпідставними,  оскільки  відсутні  підстави стверджувати,  що  відповідач  у  цей  період  буде  порушувати  права  заявника  та  проводити  виплати  не у  відповідності  до  чинного  законодавства.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в сумі 100 грн., по сплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., а всього 145 грн. 50 коп. При визначенні розміру судових витрат на правову допомогу суд враховує складність справи, час, витрачений фахівцем в галузі права на правову допомогу позивачу та вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (Справа про соціальні гарантій громадян), Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                                                                   В И Р І Ш И В:

Позов   ОСОБА_1   задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 30  червня  2010 року з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог  ОСОБА_1   відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на користь ОСОБА_1   судові витрати в сумі 145 гривень 50 коп.

   Рішення  суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   Особи,  які  брали  участь  у  справі,  але не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                        Суддя                                                 А.П.Сидоренко