АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 2542/10 Головуючий у 1-й інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“01” вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Боєвої В.В.
суддів: Денисенко Т.С.
Приймака В.М.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торговельна фірма «Весна-М» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “23” лютого 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торговельна фірма «Весна-М» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних за користування чужими грошовими коштами за період після прийняття судом рішення, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2009 року ЗАТ «Виробничо-торговельна фірма «Весна-М» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних за користування чужими грошовими коштами за період після прийняття судом рішення.
Позивач зазначав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2009 року, яке набрало чинності 30.04.2009 року, задоволено позов ЗАТ «ВТФ «Весна-М»: стягнуто з ОСОБА_3 на їх користь 5689,64 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 400 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, 60,9 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи всього 6180,54 грн.
Оскільки рішення до тепер не виконано вважає, що відповідачка на підставі ст.ст.536, 625 ЦК України зобов’язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.05. по 16.11.2009 року в розмірі 98,88 грн., три процента річних від простроченої суми - 185,41 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами – 346, 11 грн. а всього 630 грн. 40 коп.
Посилаючись на зазначене, просив суд стягнути з відповідача зазначену суму та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “23” лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ЗАТ «Виробничо-торговельна фірма «Весна-М» , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вислухавши доповідача, заперечення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як установлено судом, з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «ВТФ «Весна-М» за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.03.2009 року, яке набрало чинності 30.04.2009 року, стягнуто у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5689,64 грн., 400 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, 60,9 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи всього 6180,54 грн.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора на отримання судом боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, а також трьох відсотків річних від простроченої суми та оплату цих сум.
Виходячи з аналізу норм ст. ст. 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день прийняття судового рішення.
На 30 березня 2009 року - день прийняття судового рішення, між сторонами існували правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 своєї постанови від 27 березня 1992 року № 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування матеріальної шкоди" у тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявляти додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідивши обставини справи, дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача, оскільки положення про відповідальність за невиконання договірних зобов’язань, зокрема ст. 625 ЦК України не застосовуються до зобов’язань унаслідок заподіяння шкоди .
Рішення суду відповідає обставинам справи і закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торговельна фірма «Весна-М» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “23” лютого 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: