справа № 2-13/2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          03 серпня 2010 року.                                                                          с. Приазовське

          Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                   Ковальової Ю.В.,

при секретарі                                                            Олексюк І.В.,      

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду в с. Приазовське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агротіс” (далі- ТОВ «Агротіс») до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Агротіс”, 3-тя особа — Приазовський районний відділ Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

    ТОВ “Агротіс” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить усунути перешкоди у користуванні ТОВ “Агротіс” земельною ділянкою площею 4,65 га, розташованою на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, згідно державного акту на право власності на землю ІІ-ЗП № 033030, виданого Степанівською Першою сільською радою Приазовського району Запорізької області на ім’я  ОСОБА_1 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1485, шляхом заборони відповідачу проводити на зазначеній земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи.

      В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 30 січня 2007 року між ТОВ “Агротіс” в якості орендаря та ОСОБА_1 в якості орендодавця був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,65 га на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області. Цільове призначення земельної ділянки — ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір був укладений терміном на 10 років. На протязі 2007-2008 років сторони сумлінно виконували зобов'язання за договором. Однак, на початку 2009 року орендодавець — відповідач у справі, створив перешкоди орендарю — позивачу у справі, у користуванні земельною ділянкою, самовільно зайнявши її і без згоди орендаря засіявши і зібравши врожай зернових.

      ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ “Агротіс”, в якому просить визнати договір оренди земельної ділянки від 30.01.2007 року, укладений між нею та ТОВ “Агротіс”, зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» за № 040727700165 недійсним; стягнути з ТОВ «Агротіс» судові витрати, що складаються з судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат, пов’язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи та витрат на правову допомогу.

      В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення розміром 4,65 га, розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 033030, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1485. Після отримання права власності на вказану земельну ділянку у зв'язку з тим, що вона не мала можливості самостійно обробляти земельну ділянку, була вимушена у 2000 році укласти договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ “Степанівка” строком на 5 років (до кінця 2005 року). На вказаному підприємстві вона працювала. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ТОВ “Степанівка”, директором ТОВ “Агротіс” Чубенком О.В. (реорганізоване  ТОВ “Степанівка”) було запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки вже з ТОВ “Агротіс”. Однак на пропозицію директора ТОВ “Агротіс” Чубенка О.В. вона не погодилась, оскільки не мала жодного бажання пов'язувати себе новими договірними відносинами і збиралася самостійно обробляти належну їй земельну ділянку. У 2008 році  ОСОБА_1 почала самостійно проводити сільськогосподарські роботи на належній їй земельній ділянці. Однак через деякий час виявилось, що, не дивлячись на те, що на пропозицію укласти договір оренди з ТОВ “Агротіс” вона відмовився, а також те, що вона не підписувала жодних договорів оренди земельної ділянки, ТОВ “Агротіс” використовувало без належних на те законних підстав земельну ділянку, яка знаходилась у її приватній власності. При зверненні до директора ТОВ “Агротіс” Чубенка О.В. про незаконність використання земельної ділянки було повідомлено про знаходження земельної ділянки ОСОБА_1 в оренді у ТОВ “Агротіс” відповідно до договору земельної ділянки, укладеного ще в 2005 чи в 2007 році. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ “Агротіс” з вимогою надати копію вказаного договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та ТОВ “Агротіс”, але головним бухгалтером    ТОВ “Агротіс” було повідомлено, що вказаного договору оренди земельної ділянки у них немає і вказаний договір знаходиться в місті Запоріжжя. Після цього вона звернулася до Приазовського районного відділу Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК», де знайшлася заведена у 2005 році реєстраційна справа по вказаному договору оренди земельної ділянки, хоча, як вказує ТОВ “Агротіс” договір оренди земельної ділянки укладений 30 січня 2007 року. Однак, факт відсутності її підписів на договорі оренди земельної ділянки та інших документах підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи, де вказується, що підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки та в інших документах виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.  

            Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, від начальника   Приазовського районного відділу Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК»  ОСОБА_3 надійшла заява з проханням розглянути справу без участі представника Приазовського районного відділу Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» .

    В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги за обставинами, вказаними в позовній заяві і пояснив суду, що дійсно, висновком судово-почеркознавчої експертизи від 25 березня 2010 року № 23/хл підтверджується, що підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки та в інших документах виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Але, вважає, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладання договору оренди земельної ділянки відбулося, оскільки наступна поведінка останньої свідчить саме про такий факт. Так, ОСОБА_1 регулярно протягом 2007 -2008 років отримувала орендну плату за використання належної їй земельної ділянки ТОВ-м «Агротіс», також про обізнаність ОСОБА_1 щодо існування договору оренди земельної ділянки свідчить той факт, що тільки у 2009 році нею подано зустрічний позов по даній справі, а у 2007-2008 роках ніяких спроб  щодо оброблення земельної ділянки з її боку зроблено не було. Просить задовольнити позовні вимоги  в повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.  

             В судовому засіданні  ОСОБА_1, її представники  ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги за  обставинами, вказаними в зустрічній позовній заяві, пояснили суду, що ніякої орендної плати від ТОВ «Агротіс» за використання належної ОСОБА_1 земельної ділянки остання не отримувала,  у 2008 році почала обробляти  свою земельну ділянку, оскільки раніше у неї не було такої можливості.

      Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні  первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,65 га, розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 033030, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1485 (а.с.41).

        Згідно реєстраційної справи № 040727700165 державної реєстрації договору оренди землі на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, кадастровий номер 2324586200:02:002:0069, договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року між орендодавцем  ОСОБА_1  та орендарем ТОВ «Агротіс» укладено про передачу в оренду земельної ділянки площею 4,65 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, з нормативною грошовою оцінкою 57419,71 грн., строком на 10 років та зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК» за номером 040727700165 (а.с. 113-119).   До вказаного договору додаються:  акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 08.07.2005 року та акт прийому-передачі земельної ділянки. Наприкінці договору та акту прийому-передачі земельної ділянки в графі: “Орендодавець” в наявності  підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 іншою особою.  

          Вказана обставина підтверджується письмовим доказом, дослідженим у судовому засіданні — висновком № 23/хл від 25 березня 2010 року експерта науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Запорізькій області Колдовського В.А. (а.с.104-112), згідно якого експертизою встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року, реєстраційний номер 040727700165 та акті прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди землі від 30 січня 2007 року, реєстраційний номер 040727700165 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

       Згідно  вимог ч. 3 ст.207, ч.3 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною та  у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст.206 ЦК України.

          Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу та якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,  але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

       Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що загальними вимогами,  додержання яких є необхідним для чинності правочину,  є волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  

      Відповідно до вимог ст.ст. 13, 14, 16  Закону України “Про оренду землі” договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності  є двостороннім, укладається в письмовій формі та за згодою орендодавця. Згідно ст. 19, ч. 2 ст. 15  Закону строк дії договору визначається за згодою сторін, та порушення цих вимог   є підставою для  визнання договору недійсним відповідно до закону.  

     Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені представником ТОВ «Агротіс»  обставини, якими він аргументує свої вимоги, наданими суду доказами не доведені.  

       Так, дослідженими в судовому засіданні  письмовими доказами -  договором оренди земельної ділянки від 30 січня 2007 року, укладеним між ТОВ «Агротіс» та ОСОБА_1, встановлено, що  згідно п.3.1.-3.4., 3.9.  договору, орендна плата встановлена на один календарний рік у розмірі 675 грн 70 к. на загальну площу земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем на протязі календарного року, але не пізніше 15 грудня. Форма орендної плати в натуральній формі ( за визначеною кількістю або часткою продукції. Вартість відповідної продукції встановлюється за цінами, що не перевищують офіційно повідомлених середніх біржових цін на таку продукцію на момент виплати орендної плати). По заяві орендодавця орендарю орендна плата може бути сплачена в грошовій формі, а також орендна плата може бути відробіткова (виконується також по заяві орендодавця). У разі сплати орендної плати не в грошовій формі між сторонами складається протокол з фіксацією виду оплати та її грошової оцінки. Протокол складається не менш ніж у двох екземплярах і засвідчується підписом сторін. Розрахунок між сторонами оформляється відповідними документами (актами, квитанціями тощо), які оформляються не менш чим в двох екземплярах і посвідчуються підписом сторін. У випадках визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди земельної ділянки не повертається.

       Жодних доказів сплати ТОВ «Агротіс» орендної плати ОСОБА_1, та, відповідно отримання  такої плати останньою представником ТОВ «Агротіс» суду не надано.

          Крім того, на підставі абз. 4 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

       З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог щодо визнання договору оренди недійсним та наявність підстав для їх задоволення та необґрунтованість первісного позову щодо усунення перешкод  у користуванні земельною ділянкою.

  Оскільки в судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи в суді земельна ділянка не перебуває у користуванні ТОВ «Агротіс», суд не вбачає підстав для застосування реституції  як   наслідка   недійсності   оспорюваного правочину.

         Щодо стягнення з ТОВ «Агротіс» судових витрат, судом встановлено, що ОСОБА_1 судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи сплачено в більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством України,  а саме, 704 грн замість 8,50 грн, та 120,00 замість 37 відповідно. З урахуванням норм ст.. 83, 88 ЦПК України, на   підставі пп. д) п. 1   Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», пп. 6 п.3 Розділу 1 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, суд приходить до висновку про повернення ОСОБА_1 зайво сплачених коштів судових витрат та стягнення з ТОВ «Агротіс» на користь ОСОБА_1 судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи в належному розмірі.

    Щодо стягнення з ТОВ «Агротіс»  витрат, пов’язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи, згідно ст.. 79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторни понесені нею і документально підтверджені судові витрати, до яких відносяться і витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз. З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Агротіс» на користь ОСОБА_1  витрат, пов’язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи.

         Щодо стягнення з ТОВ «Агротіс»  витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., ОСОБА_1 та її представниками не надано суду жодних доказів сплати вказаної суми в якості оплати правової допомоги. Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст.10, 84,88 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги.

    Керуючись ст. 10, 11, 14, 169, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 206-208,215 ЦК України , суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:

       В задоволенні позову ТОВ «Агротіс»  до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою -   відмовити.

    Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агротіс», третя особа Приазовський районний відділ Запорізької регіональної філії державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та стягнення судових витрат задовольнити частково.

             Визнати договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру» 30.01.2007 року № 040727700165, укладений між  ТОВ «Агротіс»  та ОСОБА_1    недійсним.

                         Стягнути з ТОВ «Агротіс» на користь ОСОБА_1    судові витрати в розмірі 8 грн 50 к. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2736 грн.37 к.  витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи., всього – 2781 (дві тисячі сімсот вісімдесят одна) грн.87к.

                     Повернути ОСОБА_1 695,50 грн судового збору, сплачені згідно з квитанціями № 104 від 06 листопада 2009 року та № 114 від 20 листопада 2009 року  та 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені згідно квитанції № 106 від 06 листопада 2009 року як внесені в більшому розмірі.

     В решті позовних вимог відмовити.

                     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги  в 10 денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя                                                                                           Ю.В. Ковальова