Справа № 2 – 875/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року                                   смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Павлюкової О.В., при секретарі - Ланговій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петровської сільської ради про припинення права власності на  частку квартири, визнання права власності на частку квартири та визнання права власності на земельну ділянку, третя особа – Красногвардійська державна нотаріальна контора,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що після  смерті її чоловіка  ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина у вигляді  Ѕ частки квартири  за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017. Вона звернулася до нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, а її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані у квартирі квартири  за адресою: АДРЕСА_1 надіслали на адресу Красногвардійської держнотконтори заяви про відмову від спадщини. Проте, заява надіслана  ОСОБА_2 у встановлений законом строк для відмови від спадщини до нотаріальної контори не надійшла не з його вини, в зв’язку з чим, нотаріус повідомив їй, що він має право на отримання спадщини після смерті батька і йому повинно бути видане свідоцтво про право на спадщину. Вважає, що нотаріус неправомірно відмовила їй  у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді спірної Ѕ частки квартири та земельної ділянки, після смерті чоловіка, бо її сини, які є спадкоємцями не бажають приймати спадщину і відмовилися від неї на її користь. Просить припинити право власності ОСОБА_4, в зв’язку зі смертю на Ѕ частку  квартири АДРЕСА_1   визнати за нею право власності  на  Ѕ частку вказаної квартири, визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила відповідно до вищенаведеного.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав та пояснив, що відмовився від спадщини на користь матері, про що надіслав заяву до нотаріальної контори Красногвардійського району АР Крим у встановлений законом строк.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що на час смерті батька відбував покарання в місцях позбавлення волі. У встановлений законом строк направив заяву про відмову від спадщини, проте установою, де він відбував покарання вона на адресу держнотконтори направлена не була, в зв’язку із чим, він направив повторну заяву, яка надійшла до нотаріуса із пропуском строку, встановленого для відмови від спадщини.

Представник Петровської сільської ради в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, надав відгук на позовну заяву, згідно із яким позов підтримує, просить розглянути справу у відсутності представника.

Від нотаріуса Красногвардійськой держнотконтори надійшло  пояснення, згідно із яким,  ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4, за заявою відкрито спадкову справу. Спадкоємець ОСОБА_3 у встановлений законом строк заявив про відмову від спадщини на користь матеріа ОСОБА_1, а спадкоємець ОСОБА_2 надіслав заяву про відмову від спадщини після закінчення строку для прийняття спадщини. В зв’язку із чим, позивачці було надано консультацію про порядок розподілу спадкового майна, відповідно до якого вона має право на 2/3 частки спадкового майна, а її син ОСОБА_2 на 1/3 частку спадкового майна. ОСОБА_1 із вказаним розподілом майна не погодилася, бо вважає, що має право на все спадкове майно. Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 до нотаріальної контори не зверталася.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 20.12.2007 року Петровською сільською радою, Красногвардійського району АР Крим, актовий запис № 209.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частки квартири  за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017 на території АДРЕСА_1 які належали йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.08.2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.07.2005 року.

        Відповідно до вимог частини 3 ст. 1268 і частини 1 ст. 1270 Цивільного Кодексу  України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини  він не заявив про відмову від неї.

Спадкодавець ОСОБА_4 на час смерті проживав за адресою:  АДРЕСА_1, разом із ним у квартирі були зареєстровані: дружина спадкодавця – ОСОБА_1, сини спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вказані обставини не заперечувалися сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до  п.211 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом  Міністерства юстиції України  від 03.03.2004 року  №20\5, доказом постійного проживання разом із спадкодавцем можуть бути  довідка ЖЕО про те, що  спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом із ним, копія рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту проживання  однією родиною із спадкодавцем і своєчасного прийняття спадщини ,   реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом  із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  інші документи, які підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Як вбачається з листа державного нотаріуса Красногвардійського району  від 01.04.2010 року факт реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, встановлений на підставі довідки Петрівської сільської ради, Красногвардійського району № 1557 від 01.04.2010 року.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за її заявою 17.04.2008 року відкрито спадкову справу № 417 .

Згідно листа державного нотаріуса Красногвардійського району  заява ОСОБА_3 про відмову від спадщини на користь матері – ОСОБА_1 надійшла до Красногвардійської нотаріальної контори протягом строку встановленого для прийняття спадщини, а заява про відмову від спадщини ОСОБА_2  надійшла до Красногвардійської державної нотаріальної контори  після закінчення шестимісячного строку  на прийняття спадщини, а саме: 21.07.2008 року. Вказані обставини підтверджуються також супровідним листом начальника Перевальської виправної колонії № 15, Луганської області про направлення заяви ОСОБА_2  на адресу Красногвардійської держнотконтори від 09.07.2008 року, на якій мається штамп про отримання вказаної заяви Красногвардійською держнотконторою 21.07.2008 року.

Суд не приймає в якості доказу того, що відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою до Красногвардійської нотаріальної контори про відмову від спадщини, що підтверджується заявою  ОСОБА_2 від 01.04.2010 року, посвідченої секретарем виконавчого комітету Петрівської сільської ради 01.04.2010 року, бо строк, встановлений законом для подання заяви про відмову від спадщини ним пропущений.

          Отже, відповідно до закону ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважаються такими, що прийняли спадщину. Та обставина, що ОСОБА_2  не бажає приймати спадщину, не може бути підставою для задоволення позовних вимог  ОСОБА_1, оскільки    частиною 1 ст. 1273 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини  протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

           Відповідно до роз’яснень пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2007 року № 30 «Про судову практику у справах про спадкування», після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.  

В зв’язку з викладеним, суд вважає, що законні підстави для визнання права власності в порядку спадкування на все спадкове майно після смерті ОСОБА_4 за дружиною померлого ОСОБА_1, відсутні.

Статтею 1296 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

          Статтею 1297 Цивільного кодексу  України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.  

         Позивач ОСОБА_1  для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку спадщини до нотаріуса не зверталась.  Проте, така можливість нею не втрачена, оскільки законодавством ( частиною 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України) кінцевий строк видачі свідоцтва  про право на спадщину не обмежений.

В зв’язку з викладеним вимоги позивачки про визнання за нею права власності на Ѕ частку вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та  земельну ділянку площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017 розташовану на території Петрівської сільської ради Красногвардійського району задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про припинення права власності померлого ОСОБА_4 на Ѕ частку вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та  земельну ділянку площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017 розташовану на території АДРЕСА_1 як такі, що не засновані на законі, бо відповідно до ст.. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (тобто правоздатність мати цивільні права та обов’язки) припиняється у момент смерті.

На підставі ст.. 25,  ч. 3 ст.1268, ч. 1 ст. 1270, ч. 1 ст. 1273, ст..ст. 1296, 1297, ч. 1 ст. 1298 ЦК України, Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом  Міністерства юстиції України  від 03.03.2004 року  №20\5, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

у  задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Петровської сільської ради про припинення права власності на Ѕ частку квартири, визнання права власності на Ѕ частку квартири  за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності на земельну ділянку, площею 2,1499 га за № 01-05-010-03017 в порядку спадкування - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим, через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: