УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007р.                                                                   м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                              Шишка А.І.,

суддів                                                                         Бойчука І.В., Меленко О.Є.

секретаря                   Пилипчук Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Горохолинського сільського голови про зобов'язання погодити акт вибору та обстеження земельної ділянки та акту встановлення й узгодження її меж за апеляційною скаргою Горохолинського сільського голови на постанову Богородчанського районного суду від 08 грудня 2006 року, -

встановила:

Постановою Богородчанського районного від 08 грудня 2006 року зобов"язано Горохолинського сільського голову Богородчанського району погодити ОСОБА_1акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 29.05.2006 року, акту обстеження та вибору земельної ділянки від 31.07.2006 року, що знаходиться в урочищі „Панацівка" за межами с. Горохолино.

В апеляційній скарзі Горохолинський сільський голова посилається на те, що спірна площа земельної ділянки перевищує два гектари, що є порушенням ст.121 Земельного кодексу України. Суд зіслався на ст.151 ЗК України, яка такі відносини не регулює. Не звернув увагу суд і на те, що акт обстеження та вибору земельної ділянки не погоджено з Богородчанською СЕС. Апелянт просить постанову скасувати, а в позові відмовити.

Вислухавши доповідача, апелянта, заперечення представника позивачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Горохолинська сільська рада рішенням від 23.12.2005 року надала дозвіл ОСОБА_1 на вибір і обстеження земельної ділянки в урочищі Панацівка для ведення рибного господарства за рахунок земель державної власності не наданих у власність чи користування із земель запасу сільськогосподарських угідь сільської ради.

На підставі цього рішення Богородчанська РДА листом №С-190 надала позивачці такий же дозвіл вказавши площу ділянки 4,0га.

Справа № 22-а-90/2007р.                                        Головуючий у 1 інстанції Могила А.Б.

Категорія 14                                                              Доповідач Шишко А.І.

2

Відповідно до ч.4 ст.59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

При цьому, у цій нормі не зазначено верхньої межі площі ділянки, яка передається в оренду.

Отже, посилання апелянта на те, що спірна площа перевищує 2,0га та те, що позивачка не є суб'єктом підприємницької діяльності є не обґрунтованими.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на те, що Богородчанська районна СЕС не погоджувала акт обстеження та вибору земельної ділянки для створення рибогосподарських водойм ОСОБА_1., оскільки 31.07.2006 року таке обстеження проведено з усіма відповідними службами Богородчанського району в тому числі і головним лікарем СЕС.

Спірна земельна ділянка має сільськогосподарське призначення, тому вона відповідно до ст.22 Земельного Кодексу України може передаватися громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Актом від 29.05.2006 року геодезистом ДП „Карпатигеодезкартографія" встановлено та узгоджено зовнішні межі земельної ділянки урочища „Панацівка", на яку претендує позивачка.

Передача землі в оренду регулюється нормою ст.124 Земельного кодексу України, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку в тому, що немає в даному випадку перешкод для погодження відповідачем актів поданих йому позивачкою.

Судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обґрунтованості не спростовують.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Горохолинського сільського голови Богородчанського району залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду від 08 грудня 2006 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до ВАСУ протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.