У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Демянчук С.В., Ковальчук Н.М.,
з участю секретаря судового засідання - Сеньків Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 18 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача – ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання незаконними рішень Острозької міської ради, скасування договорів купівлі-продажу земельної ділянки та Державних актів про право власності на землю, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Гощанського районного суду від 18 березня 2010 року поновлено ОСОБА_2 строк позовної давності звернення до суду.
Визнано незаконним рішення позачергової 33 сесії Острозької міської ради четвертого скликання № 535 від 15 липня 2005 року в частині продажу земельної ділянки розміром 0, 0325 га для ОСОБА_3.
Визнано незаконним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 06 жовтня 2005 року між Острозькою міською радою та ОСОБА_3, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Тишкун Ж.Я., в частині продажу земельної ділянки розміром 0,0325 га для обслуговування гаражів, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Острог Рівненської області.
Визнано частково незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія РА № 034179, виданий Острозькою міською радою 31 жовтня 2005 року ОСОБА_3 в частині надання права власності на земельну ділянку площею 0, 0325 га для обслуговування гаражів, що знаходиться на АДРЕСА_1.
Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу в частині продажу земельної ділянки розміром 0,0325 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Острог Рівненської області, укладений 06 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про продаж частини приміщення гаражів та земельної ділянки розміром 0,0436 га для обслуговування гаражів, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Тишкун Ж.Я..
Визнано незаконним рішення 12 сесії Острозької міської ради п”ятого скликання № 136 від 28 грудня 2006 року про розгляд заяви громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в частині перепогодження цільового призначення земельної ділянки на площу 325 кв. м для реконструкції гаражів під магазин за рахунок земель, що перебувають у власності ОСОБА_1.
Визнано частково незаконним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 260720, виданий Острозькою міською радою 29 грудня 2006 року ОСОБА_1 в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0325 га для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що знаходиться по АДРЕСА_1.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи, що дане рішення є незаконним. Свої доводи мотивував тим, що судом до спірних правовідносин застосовано спосіб захисту цивільних прав, не передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Щодо пропорційності розподілу площі між співвласниками гаражів за адресою м. Острог, АДРЕСА_1, прості розрахунки вказують на те, що своїм рішенням про відчуження ОСОБА_3 земельної ділянки міська рада не порушила пропорційного її розподілу між користувачами, оскільки їй було продано лише 19,6 % земельної ділянки, яка ці гаражі обслуговує.
Що стосується неможливості ОСОБА_2 доступу до тильної сторони гаражів, судом не взято до уваги акт обстеження можливості доступу до гаражів від 10 квітня 2008 року.
Апелянт вказує, що прийнявши рішення про визнання незаконним договору купівлі-продажу від 06 грудня 2005 року в частині продажу земельної ділянки розміром 0,0325 га, судом порушено його права як добросовісного набувача. Судом не враховано, що на момент укладення даного договору він не міг знати про те, що купує майно в особи, яка не мала права його відчужувати.
Всупереч вимогам ст. ст. 60, 214 ЦПК України суд прийшов до невірного висновку про визнання частково недійсним рішення Острозької міської ради від 28 грудня 2006 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2006 року. У судовому засіданні не досліджувалися матеріали, що стосувалися змін відповідачем цільового призначення спірної земельної ділянки.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками гаражів, що знаходяться у цілісному майновому комплексі і розташовані в АДРЕСА_1.
Правилами ст. 120 ЗК України, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, всі співвласники мають однакові права на користування єдиною земельною ділянкою для обслуговування гаражів. Викуп земельної ділянки для обслуговування об”єктів, що належать співвласникам на праві спільної часткової власності може здійснюватися усіма співвласниками майна та співкористувачами єдиної земельної ділянки, яка обслуговує будівлю чи споруду в цілому, тільки у спільну часткову власність.
З такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановленому порядку набули права власності на гаражі, які розміщені в АДРЕСА_1 Разом з цим, згідно ст. 120 ЗК України, яка була чинною на той час, вони набули однакові права на користування єдиною земельною ділянкою для обслуговування цих гаражів, яка до цього була закріплена за ЗАТ “Меркурій” (а.с. 7 – 24, том 1).
У визначеному законом порядку ця земельна ділянка в них не вилучалася.
Встановлено, що Острозька міська Рада при прийнятті рішення № 535 від 15 липня 2005 року про продаж для ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0552 га, яка включає в себе земельну ділянку площею 0,0227 га, яка знаходиться під частиною нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 (гаражі) та ділянки площею 0,0325 га, яка знаходиться у спільному користуванні всіх співвласників будівлі, вказаних вимог закону не дотримала.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не давали своєї згоди на продаж зазначеної частини земельної ділянки як для ОСОБА_3, так і для ОСОБА_1 (а.с. 69, т. 1).
Даючи оцінку висновку експерта від 01 жовтня 2009 року № 48 (а.с. 5-9, том 2) щодо підпису в протоколі встановлення меж земельної ділянки від імені ОСОБА_2, суд правильно керувався ч.ч. 6,7 ст. 147 ЦПК України.
За таких обставин, місцевий суд обгрунтовано визнав незаконними вчинені в послідуючому правочини та видані Державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0,0325 га по АДРЕСА_1 про що у рішенні наведені відповідні мотиви.
Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з"ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гощанського районного суду від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : С.В. Демянчук
Н.М. Ковальчук