Справа: № 2-411

    2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 серпня 2010 року     Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді             ГРОМОВОЇ І.Б.

    при секретарі             Зеленській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 28 жовтня 2009 року о 17-20 год. на перехресті проспекту Леніна та вул. Лермонтова в м. Запоріжжя сталося зіткнення автомобіля “Chevrolet Aveo TC58U”, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності з автомобілем “Dacia” реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення його автомобілю “Chevrolet Aveo TC58U”, реєстраційний номер НОМЕР_1 завдано значної шкоди. ДТП сталося з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем “Dacia” д/н НОМЕР_2, що підтверджується постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 грудня 2009 року, яким відповідача визнано винним у скоєнні ДТП та піддано адміністративному стягненню за порушення ПДД України.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві також зазначає, що відповідно звіту експерта за № 482/12 від 15 грудня 2009 року, вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля «Chevrolet Aveo TC58U», д/н НОМЕР_1 становить 5027,26 грн., а саме: вартість ремонтно-відновлювальних робіт – 1390,00 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів – 2039,94 грн., вартість нових запчастин, які підлягають заміні в період ремонту – 1597,32 грн. Крім того, за висновком експерта його автомобіль втратив товарний вигляд, що становить 2458,19 грн. його вартості. Оплата послуг експерта – 500,00 грн., телеграма відповідачу – 23,90 грн. Таким чином загальна сума завданих матеріальних збитків становить 8009,35 грн.

Крім того, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві також зазначає, що внаслідок ДТП йому також заподіяно моральної шкоди. Пошкодження нового автомобіля стало причиною його моральних страждань. Він втратив душевний спокій, багато часу витрачав на оформлення відповідних документів, проведення експертизи тощо. Щоб відремонтувати автомобіль він змушений був позичати гроші у родичів та знайомих. При цьому відповідач ОСОБА_2, винний у заподіянні йому матеріальних збитків і у втраті товарного вигляду автомобілю, не вжив жодних заходів до того, щоб в добровільному порядку відшкодувати ці збитки хоча б частково. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в розмірі 1700,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його, позивача, користь матеріальну шкоду у сумі 8009,35 грн. та моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн., 127,00 грн. сплаченого державного мита та витрат ІТЗ, а також 140 грн. витрат, які пов’язані із викликом відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з’являвся. Про день та час слухання справи 20 серпня 2010 р., у відповідності до вимог п. 9 ст. 74 ЦПК України повідомлений шляхом опублікування оголошення про виклик до суду в газеті „Запорізька правда” № 114-115 від 05 серпня 2010 року.

Суд, вислухавши пояснення позивача, надані ним в попередньому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Суд вважає за можливе винести заочне рішення по справі.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Запорізьким ВРЕР № 1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 24 вересня 2008 року, автомобіль “Chevrolet Aveo TC58U”, реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску сірого кольору зареєстрований за ОСОБА_3.

28 жовтня 2009 року о 17-20 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Dacia” д/н НОМЕР_2, на перехресті пр. Леніна з вул. Лермонтова в м. Запоріжжя, при початку руху не впевнився в безпеці руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем “Chevrolet Aveo TC58U”, д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, що закінчував рух через перехрестя.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02 грудня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В судовому засіданні при розгляді адміністративного матеріалу ОСОБА_2 був присутній та надавав пояснення. Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, свою провину у скоєнні ДТП ОСОБА_2 визнав в повному обсязі.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 482/12 про визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику дорожнього транспортного засобу внаслідок ДТП, вартість відновлювального ремонту автомобіля “Chevrolet Aveo TC58U”, д/н НОМЕР_1 складає 7485,45 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 428/09-12 від 14 грудня 2009 року ФППСОД ОСОБА_4 ОСОБА_1 за проведення експертного дослідження автомобіля “Chevrolet Aveo TC58U”, д/н НОМЕР_1 щодо визначення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП сплачено 500,00 грн.

Відповідно до квитанції № 0356 від 12 грудня 2009 року за надіслання телеграм було сплачено 23,90 грн.

Таким чином, із викладеного вбачається, що позивачем ОСОБА_1 були понесені збитки у розмірі 8009,35 грн.

Окрім цього, позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП відповідачем ОСОБА_2, яку він оцінює в розмірі 1700,00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 зазначає, що він втратив душевний спокій. Перебував у постійному нервовому напруженні, багато часу витрачав на оформлення відповідних документів, проведення експертизи тощо. Щоб відремонтувати автомобіль він вимушений був позичати гроші у родичів та знайомих.

Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_1, особа, винна у заподіянні йому матеріальних збитків і у втраті його автомобілем товарного вигляду, не вжила заходів до того, щоб у добровільному порядку відшкодувати ці збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених чинним цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об’єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95 р. (зі змінами), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 15, 18, 60, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1167 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 8009 (вісім тисяч дев’ять) гривень 35 копійок, у відшкодування моральної шкоди 1700   (одну тисячу сімсот) гривень, суму сплаченого державного мита та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень, а також витрати в розмірі 140 (сто сорок) гривень, пов’язані із викликом відповідача до суду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                             І.Б.ГРОМОВА