Справа № 2-12/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    26 квітня 2010 року Словянський  міськрайонний  суд Донецької області у складі:

головуючого                                 судді               Мірошніченко  Л.Є.

при секретарі                                                   Колоколовій Т.С.

                                Муліховій О.М.

                                Моісеєвої О.І.

за участю позивача                     ОСОБА_3

відповідача                         ОСОБА_4

представника відповідача             адвоката         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП , а також за зустрічною позовною заявою  ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП , суд, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

02.09.2008 року до Слов’янського міськрайонного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, обґрунтував свої доводи тим, що 24.10.2007 року о 14 годині він керував належним йому автомобілем “Ford-Mondeo” з державним номерним знаком НОМЕР_3. Рухаючись автодорогою Краматорськ - Добропілля  з м. Краматорськ в районі будинку № 8 с. Сергіївка Слов»янського району Донецької області на дорогу виїхав автомобіль “Москвич – 2140”, державний номерний знак НОМЕР_1 під керування відповідача ОСОБА_4, який почав виконувати розворот заднім рухом від правого краю дороги по руху його автомобіля. Він виконав заходи для уникнення зіткнення, але уникнути зіткнення не вдалось. Вважає, що діями відповідача були порушені п. 10.1 та 10.9 ПДД України, що і призвело до таких наслідків. В результаті ДТП його автомобілю були спричинені механічні пошкодження, а йому відповідно матеріальна шкода у розмірі 39 914 грн., що складається з 39 649 грн. 05 коп. -  вартість шкоди та 265 грн. -  за проведення експертної оцінки. Крім того, діями відповідача була спричинена моральна шкоди, йому були необхідні додаткові заходи для організації його життя у зв”язку з пошкодженням автомобілю, він зазнав стресу, моральну шкоду оцінює у 2 000 грн.

02.10.2008 року до Слов”янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_4 з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП. Обґрунтував свої вимоги тим, що вважає ОСОБА_3 основним винуватцем ДТП, яке сталося 24.10.2007 року о 14 годині на вул. Чапаєва в селі Сергіївка Слов”янського району, навпроти його будинку № 58. Він відкрив ворота та збирався заїжджати у двір заднім рухом перетинаючи повністю проїжджу частину. Він сів у автомобіль, ще раз переконався, що транспортних засобів спереду автомобіля не було, також не було транспорту в зоні видимості дороги на відстані 300-400 метрів позаду автомобіля, тобто з боку м. Краматорська, звідки їхав ОСОБА_3. Тоді він став здавати заднім рухом, повертаючи до воріт, приблизно зі швидкістю 5 км/год. Коли його автомобіль перетнув лінію дорожньої розмітки, що поділяє смуги протилежного напрямку, і проїхав 1,7 метри від цієї лінії по смузі протилежного напрямку, звільняючи смугу руху з боку м. Краматорська, у цей момент у праву задню частину керованого ним автомобіля на великій швидкості вдарився автомобілем “Ford-Mondeo” під керуванням ОСОБА_3, який їхав з боку Краматорська та виїхав на зустрічну смугу, замість того, щоб рухатись по своїй смузі. Внаслідок зіткнення його автомобіль розкрутило на місці, а “Ford-Mondeo”, водій якого навіть не гальмував, на великій швидкості виїхав на узбіччя смуги зустрічного напрямку, зачепився нижньою частиною автомобіля за бордюр, проїхав 15 метрів з місця зіткнення, збив дерев”яну опору телефонної лінії, розтрощив розташовану за нею залізобетонну опору лінії електропередачі. В результаті ДТП а ні він, ані водій ОСОБА_3 не зазнали тілесних ушкоджень, але він дуже перелякався та хворів після цього та хворіє до теперішнього часу. В результаті наїзду автомобіля “Ford-Mondeo” на його автомобіль, обидва транспортні засоби зізнали механічні пошкодження. Працівник ДАІ, який прибув на місце ДТП, склав план-схему, на якій зафіксував місце удару – на смузі зустрічного руху по ходу автомобіля “Ford-Mondeo” та зафіксував взаємоположення автомобілів. Працівником ДАІ йому та ОСОБА_3 було запропоновано погодитись на обоюдну форму вини. Цей працівник пояснив, що ОСОБА_3 порушив ПДР тим, що значно перевищив швидкість руху в населеному пункті, та бачачи, що він перетинає дорогу, не знизив швидкість автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху. Також працівнику ДАІ пояснив, що і він порушив ПДР тим, що створив перешкоду на дорозі. Хоча він був переконай, що ДТП сталося з вини ОСОБА_3, але його автомобілю на той момент було близько 30 років та він не становив значної цінності, до того ж доказувати свою правоту він не мав здоров”я, тому підписав протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень, оскільки, як його запевнив робітник ДАІ, кожен мав відновлювати свій автомобіль. Постановою суду його було визнано винним у скоєнні ДТП та піддано стягненню у вигляді штрафу у сумі 17 грн. В суді він своєї вини не заперечував. Як йому стало відомо пізніше, ОСОБА_3 в суді своєї провини не визнав. В один з днів до його двору під”їхав ОСОБА_3, робітник ДАІ та ще один чоловік. ОСОБА_3 тричі на своєму автомобілі проїхав приблизно по тому ж радіусу, що і він здавав заднім рухом у двір в день ДТП, але рухався при цьому швидше. Було зафіксовано час, за який ОСОБА_3 проїжджав на своєму автомобілі, складено якийсь документ, який підписали всі учасники, в тому числі і він. Пізніше він дізнався, що справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 було закрито у зв”язку з відсутністю в діях останнього складу та події правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто у його відсутності, та зазначено в постанові, що він не з’явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про час та місце засідання. Таке твердження, запевняє ОСОБА_4, не відповідає дійсності. На підставі викладеного просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану пошкодженням його автомобіля, у сумі 2000 грн., а також моральну шкоду у розмірі 40179 грн. 05 коп., оскільки в результаті ДТП він зазнав душевні страждання, у нього з’явились головні болі, він не може спокійно жити від пережитого та тієї несправедливості, до якої вдався ОСОБА_3

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2008 року позови об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні 19.04.2010 року ОСОБА_4 надав суду уточнені позовні заяву, у якій уточнив суму позову, просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 12387 грн. 75 коп., та моральну шкоду у розмірі 29 070 грн. 30 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3  підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви, просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 39 649 грн. 05 коп. -  вартість шкоди та 265 грн. -  за проведення експертної оцінки, моральну шкоду оцінює у 2 000 грн. та судові витрати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 просив відмовити, наполягав, що у його діях відсутні порушення Правил дорожнього руху.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4  просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, навів доводи, аналогічні доводам своєї зустрічної уточненої позовної заяви від 19.04.2010 року, просив його позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 12387 грн. 75 коп., моральну шкоду у розмірі 29 070 грн. 30 коп. та судові витрати. Зазначив, що у його діях 10 % порушеннь ПДД України.

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат ОСОБА_5,  що діє на підставі договору від 19.09.208 року (а.с. 18 19) просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, підтримав зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4, навів доводи, аналогічні доводам ОСОБА_4

Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3, згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданий Краматорським МРЄВ Донецької області є власником автомобілю “Ford-Mondeo” з державним номерним знаком НОМЕР_3 (а.с. 11 том 1).

Згідно довідки № 9/17-3086 від 08.10.2007 року ОСОБА_4 належить автомобіль ІЖ 412 ИЄ, 1978 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 36 том 2)

 24.10.2007 року о 14 годині ОСОБА_3 керував належним йому автомобілем “Ford-Mondeo” з державним номерним знаком НОМЕР_3 та ухався автодорогою Краматорськ - Добропілля  з м. Краматорськ в районі будинку № 8 с. Сергіївка Слов»янського району Донецької області. При виникненні перешкоди для руху ОСОБА_3 – руху заднім ходом автомобіля Москвич – ІЖ 412 ИЄ, 1978 року випуску, державний номер НОМЕР_1, під керування відповідача ОСОБА_4, який не переконався у безпеці руху та почав змінювати напрямок руху трапилося зіткнення автомобілів та машини отримали механічні пошкодження.

  Дані обставини були підтверджені Постановою Слов’янського міськрайонного суду по справі № 3-19364/07  від 23.11.2008 року стосовно ОСОБА_4, та Постановою Краматорського міського суду по справі № 3-8/09 від 18.02.2009 року (а.с. 207 том 1), що набрало законної чинності відповідно до Постанови судді судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 17.03.2009 року (а.с. 221 том 1), з яких випливає, що місце та події, зазначені вище мали місце.

Перевіряючи доводи сторін, судом призначено по справі судову автотехнічну єкспертизу.

Згідно висновку експерта № 251 від 21.05.2009 року (а.с. 237-241):

- З технічної точки зору, в дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинен був перед початком руху переконатись, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху , а під час руху транспортного засобу заднім рухом він не мав створювати небезпеку або перешкоду іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності мав звернутись за допомогою до інших осіб. Тобто він мав діяти у відповідності до вимог п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

- Технічно справний стан автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, дозволяв водію ОСОБА_4 в односторонньому порядку обирати швидкість та напрямок руху, що свідчить про відсутність у нього перешкод технічного характеру, які б перешкоджали дотриманню ним вимог п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України. Тому технічна можливість уникнення даної дорожньої пригоди з боку водія автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 встановлюється при виконанні ним вимог п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

- В дорожній обстановці, що склалася, в діях водія автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

- Технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 встановлюється порівнянням відстані (Sa), на якій автомобіль “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, знаходився від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху, та зупинного шлюху (Sо) в умовах місця пригоди.

При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному для водія ОСОБА_3 напрямку, відповісти на питання чи мав водій автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 технічну можливість уникнути зіткнення, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному для водія ОСОБА_3 напрямку, відповісти на питання чи відповідали дії водія автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 технічним вимогам ПДР України, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному для водія ОСОБА_3 напрямку, відповісти на питання чи знаходяться дії водія автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 в причинному зв”язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, що настала, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

З технічної точки зору в дорожній обстановці, що склалась, дії водія автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, як такі що не відповідають вимогам п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв”язку з подією даної пригоди, що сталася.

- При відсутності слідів гальмування автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, на дорожньому покритті, відповісти на питання яка була швидкість руху автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, перед зіткненням, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному для водія ОСОБА_3 напрямку, відповісти на питання на якій відстані автомобіль “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, знаходився від автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в момент початку перетинання останнім заднім рухом проїжджої частини дороги, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- В дорожній обстановці, що склалась, водій автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному напрямку до місця зіткнення, відповісти на питання чи є правдивим з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_3 про те, що в момент початку руху заднім рухом автомобіля Москвич, відстань між автомобілями складала 5-7 метрів, а швидкість його автомобіля складала 60 км/год, та що з метою уникнути зіткнення він учинив різке гальмування, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному напрямку до місця зіткнення, відповісти на питання, чи мав водій автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 технічну можливість звільнити смугу руху автомобіля “Ford-Mondeo”, шириною 3 метри та не чинити перешкод для його руху, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

- При відсутності в направленні на автотехнічне дослідження, та матеріалах справи достовірної інформації та матеріалах справи достовірної інформації щодо шляху, швидкості та часі руху автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, в небезпечному для водія ОСОБА_3 напрямку, відповісти на питання чи знаходяться дії водія автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 в причинному зв’язку з подією даної ДТП, в межах даного дослідження не виявилось можливим.

З технічної точки зору в дорожній обстановці, що склалась, дії водія автомобіля Москвич-2140, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, як такі що не відповідають вимогам п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, знаходяться у причинному зв’язку з подією даної пригоди, що сталася.

У зв»язку з відсутністю в матеріалах справи частини інформації, судом 20.10.2009 року була проведена окрема процесуальна дія та призначена повторна судова автотехнічна експертиза.

Згідно висновку № 6353/18 судової автотехнічної експертизи від 15.12.2009 року (том 2 а.с. 2-6):

- В умовах даної пригоди водій автомобіля Москвич-2104 ОСОБА_4, під час виконання руху заднім рухом, повинен був переконатись в безпечності маневру, який він виконував, повинен був звернутись за допомогою до інших осіб, що регламентовано вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

- В даній дорожній обстановці водій автомобіля Москвич-2140 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути пригоди при виконанні з його сторони вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

- В даній дорожній обстановці, при наданих вихідних даних, дії водія автомобіля Москвич-2104 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

- В умовах даної пригоди водій автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 повинен був з момент виникнення небезпеки для руху одразу прийняти міри до зниження швидкості, аж до зупинки.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

- В умовах даної події, при наданих вихідних даних, водій автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути подію шляхом виконання з його боку вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

- В даній дорожній обстановці, при наданих вихідних даних, дії водія автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

- В даній дорожній обстановці, при наданих вихідних даних, дії водія автомобіля Москвич-2104 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному зв”язку з настанням події.

В даній дорожній обстановці, при наданих вихідних даних, дії водія автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходились у причинному зв”язку з настанням події.

- Відстань, на якій знаходився автомобіль “Ford-Mondeo” від місця зіткнення при умові, якщо до моменту зіткнення автомобіль Москвич-2104, з моменту початку руху заднім рухом, перетнув відстань 6 метрів за час 4,7 секунд, визначається рівною:

При швидкості руху автомобіля “Ford-Mondeo” Vа = 60 км/год (згідно пояснень водія ОСОБА_3Д.), відстань, на якій знаходився автомобіль “Ford-Mondeo” до місця зіткнення, визначається рівною Sa = 78,3 метри.

При швидкості руху автомобіля “Ford-Mondeo” Vа = 80 км/год (згідно пояснень свідка ОСОБА_7П.), відстань, на якій знаходився автомобіль “Ford-Mondeo” до місця зіткнення, визначається рівною Sa = 104,4 метри.

- Показання водія автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 в частині відстані між транспортними засобами в момент початку руху автомобіля Москвич-2104 заднім рухом, з технічної точки зору є неспроможними.  

- В умовах даної події водій автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 повинен був з моменту виникнення небезпеки для руху швидко вжити заходи екстреного гальмування, аж до зупинки.

Згідно показанням свідка ОСОБА_8, швидкість руху автомобіля “Ford-Mondeo” склала 80 км/год. При таких умовах водій автомобіля “Ford-Mondeo” ОСОБА_3 здійснював рух в населеному пункті, повинен був рухатись зі швидкістю, що не перевищує дозволену швидкість для руху в населеному пункті – 60 км/год.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля “Ford-Mondeo”ОСОБА_3 регламентувались вимогами п. 12.3, 12.4, 12.9 „б” Правил дорожнього руху України.

- В умовах даної пригоди технічна можливість уникнути пригоду для водія автомобіля Москвич-2104 ОСОБА_4 визначалась шляхом виконання з його сторони вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, у суду не виникають сумніви у висновках експерта, оскільки вони проведені компетентною особою з достатнім стажем роботи, з додержанням умов Цивільно-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, тому є належним доказом та ґрунтуються на Правилах Дорожнього руху.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 під час виконання руху заднім рухом, повинен був переконатись в безпечності маневру, який він виконував, повинен був звернутись за допомогою до інших осіб, що регламентовано вимогами п. 10.9 Правил дорожнього руху України, але він цього не зробив.

Таким чином, факт вини водія ОСОБА_4 у дорожно-транспортній пригоді – доведений.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Як встановлено в судовому засіданні та під час відтворення судом обстановки події з участю сторін по справі та вбачається з висновків експертизи, дорога, по якій рухалися  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мала добрий огляд. Водії бачили один одного з відстані більше ніж 100 м. (а.с. 6 том 2), що на думку суду було достатньо ОСОБА_3 для виконання вимог п. 12.3 ПДД України і прийняття мір до зменшення швидкості свого руху аби запобігти зіткнення транспортних засобів.

Таким чином, факт вини водія ОСОБА_3 у дорожно-транспортній пригоді – доведений.

Разом з тим, суд вважає, що ступінь вини водія ОСОБА_4 є більшим, ніж ступінь вини водія ОСОБА_3, тому визначає відповідність 60 % та 40 %.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдала внаслідок взаємодії джерел підвищеної безпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи ступінь вини позивача ОСОБА_3 40 %, а ступінь вини ОСОБА_4 у 60 %, то розмір матеріальної шкоди повинен бути задоволений відповідно.

Суд не приймає доводи позивача ОСОБА_3 з посиланням на висновок спеціаліста № 46/1 від 26.02.2008 року (а.с. 167-169 том 1), відповідно якого в дорожній обстановці, яка склалась, водій автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору , в даній дорожній обстановці, водій автомобіля “Ford-Mondeo”, державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до смуги руху автомобіля М-2140, оскільки даний висновок спеціаліста був зроблений без відтворення обстановки події, без урахування особистих пояснень сторін та свідків на місці події, тому суд не вважає даний висновок спеціаліста належним доказом.

Згідно висновку спеціаліста про розмір матеріальної шкоди ОСОБА_3, спричиненої у результаті ДТП автомобілю “Ford-Mondeo” – є 39649 грн. 05 коп. (а.с. 5-9 том 1).

Згідно висновку судової автоавторознавчої експертизи № 243 від 27 травня 2009 року, розмір матеріальної шкоди ОСОБА_4, спричиненої у результаті ДТП складає 12 387 грн. 75 коп. (ас.232-233 том 1).

Висновки спеціаліста та експерта сторонами не оспорені, тому підстав для сумніву щодо них у суду немає.

Враховуючи наявність вини позивача ОСОБА_3 у ДТП, йому підлягає відшкодуванню матеріальна шкода у такому розмірі:

39 649 грн. 05 коп. х 60 % = 23 784 грн. 63 коп.

Враховуючи наявність вини позивача ОСОБА_4 у ДТП, йому підлягає відшкодуванню матеріальна шкода у такому розмірі:

12 387 грн. 75 коп. х 40 % = 5 135 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановленої частиною другою цієї статті.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_3. посилався на те, що автомобіль є його власністю та коштовним майном. Він зазнав серйозних пошкоджень і потребував ремонту. Оскільки автомобіль використовувався як засіб пересування, він нього потребувало додаткових зусиль для організації його життя та своєї праці. Через те, що спір розглядався тривалий час, позивач вимушений був приймати додаткові зусилля для організації свого руху. Все це, безумовно, призвело до порушення звичайного образу життя позивача та моральних страждань, яку він оцінив у 2 000 грн.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_4, як на підставу моральної шкоди посилався на моральні потрясіння та душевні переживання після ДТП, у нього з»явився головний біль, що отруював його життя, він не міг спокійно спати від несправедливості, на яку, як він вважає, вдався ОСОБА_3, тому оцінив моральну шкоду у 29 070 грн. 30 коп.

Суд вважає, що вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи, з принципу розумності і об»єктивності, справедливості, відсутності тяжких наслідків аварії, можливості відновлення прав і інтересів осіб шляхом стягнення грошової суми для відшкодування матеріальної шкоди і ремонту автомобіля. Крім того, суд враховує і наявність ступеню вини сторін у дорожній пригоді, тому визначає розмір відшкодування на користь ОСОБА_3 – 1 000 грн.,  на користь ОСОБА_4 – 200 грн .

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічні вимоги ОСОБА_4 задовольняються частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають частковому задоволенню вимоги і про компенсацію судових витрат.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 оплатив судовий збір – 419 грн. 14 коп (а.с. 1 том 1), витрати на оплату ІТЗ розгляду справи 30 грн.(а.с. 2 том 1) та оплату за проведення оцінки матеріальної шкоди 265 грн (а.с. 10 том 1), а всього 714 грн. 10 коп. Задовольняючи  частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягує на його користь з ОСОБА_4 60 % судових витрат, що дорівнює: 714 грн. 10 коп. х 60 % = 428 грн. 64 коп.

Одночасно судом також встановлено, що ОСОБА_4 оплатив судовий збір 51 грн. (а.с. 29 том 1), витрати на оплату ІТЗ розгляду справи 30 грн.(а.с. 30 том 1) та оплату за проведення автотехнічної експертизи 551 грн. 52 коп. (а.с. 10 том 2), судовий збір – 74 грн. (а.с. 38 том 2), а всього 706 грн. 52 коп. Задовольняючи  частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягує на його користь з ОСОБА_3 40 % судових витрат, що дорівнює: 706 грн. 52 коп. х 40 % = 282 грн. 61 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 23, 1187, 1167 ЦК України (в редакції 2004 року), п. 3-5 Постанови ПВС України № 6 від 27.03.2002 року «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди», ст.ст. 10, 11, 210, 213-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП  – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 Донецької області на користь ОСОБА_3:

Матеріальну шкоду у розмірі – 23 784 грн. 63 коп.,

Моральну шкоду у розмірі – 1 000 грн.,

Судові витрати – 428 грн. 64 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

Позовні вимоги  ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що працює ВАТ «НИИПТМаш» зав. відділом м. Краматорськ та мешкає за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4:

Матеріальну шкоду у розмірі – 5 135 грн. 10 коп.,

Моральну шкоду у розмірі – 200 грн.,

Судові витрати – 282 грн. 61 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_4 – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Рішення постановлене та підписано у нарадцій кімнаті в одному екземплярі.

Головуюча                                                 Мірошниченко Л.Є.