№ 2-179/10

Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року    

Решетилівський районний суд Полтавської області:

у складі головуючого судді -         Микитенка В.М.,

при секретарі -                Пустовар Т.В.,

за участю :

представника відповідача -            Динди О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Решетилівка справу за позовом ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі про визнання дій протиправними та збільшення розміру пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському   районі Полтавської області у якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в збільшенні їй державної пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2,5 рази згідно до п.1 постанови КМУ №1293 від 27.12.2005 року як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1987-1990 роках протиправними та зобов’язати відповідача призначену пенсію ОСОБА_2 до відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшити у 2,5 рази згідно до п.1 постанови КМУ №1293 від 27.12.2005 року як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1987-1990 роках з застосуванням ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на момент виплат з урахуванням проведених виплат з 02.04.2009 року та провести відповідні виплати. Також просила звільнити її від сплати державного мита, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи утримати з відповідача на її користь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом 2 групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року постановлено: « Зобов’язати Управління пенсійного фонду в Решетилівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, відповідно до вимог ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальних пенсій за віком в розмірі встановленому ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2009 року.»

Відповідно до ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів відповідно до зміни індексі вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тому КМУ постановою від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантує збільшення розміру пенсії по інвалідності, призначеної  відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2,5 разів учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1987-1990 роках. Ця постанова є чинною.

25.02.2010 року позивач звертався до відповідача із заявою про збільшення розміру пенсії у вказаному розмірі, однак йому було відмовлено.

Також позивач зазначив, що Постанова КМУ № 1293 від 27.12.2005 року не містить будь-яких застережень щодо якої частини ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинно бути збільшено розмір пенсії.

Окрім того, просив зважити на те, що виходячи з Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, із дня прийняття цього рішення положення вищевказаного закону не містить обмежень максимального розміру пенсій.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі, позов підтримав.

Представник відповідача Динда О.К. заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні. В судовому засіданні пояснила, що підстави для збільшення призначеної відповідачеві державної пенсії, яка вирахувана в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у 2,5 разів не має підстав, оскільки положення Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року стосуються збільшення розміру пенсії у 2,5 рази виходячи із прийнятої раніше Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, тобто з розміру 19 грн. 91 коп., у зв’язку з чим при врахуванні постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року пенсія ОСОБА_2 буде значно нижчою ніж на даний час, що буде суперечити рішенню Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року.    

У запереченні відповідач зазначив, що при вирішенні питань пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи органи Пенсійного фонду керуються постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.08, згідно з якою для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 1987-1990 роках, інвалідів 2 групи встановлено доплату в розмірі 820 грн. А також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08, якою встановлено розміри додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема для 1 категорії інвалідам другої групи – 20 відсотків. При цьому, зважаючи на відсутність інших нормативних актів, вважає вказані постанови Кабінету Міністрів нормативними документами, які регулюють питання пенсійного забезпечення та обов’язковими для виконання.

Суд, заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані у справі докази, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, від 19.02.2008 року, а також інвалідом 2 групи відповідно довідки МСЕ серії 7-66ТЕ № 0257644, від 05.02.2008 через захворювання, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

При цьому позивач отримує пенсію, призначену управлінням ПФ України в Решетилівському районі відповідно до вимог ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2009 року, з урахуванням постанови Харківського Апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ ( надалі – Закон).

Відповідно до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно положень частини четвертої статті 54 Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій.

Державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1, які призначаються відповідно до статті 54 Закону (пенсія по інвалідності та пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи), можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством (встановлюється уповноваженою медичною комісією).

Відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, і застосовується виключно для Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З 01.03.96 мінімальну пенсію за віком Постановою Верховної Ради України від 20.02.96 № 49/96-ВР „Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України „Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” було встановлено у розмірі 1 млн. 500 тис. карбованців (що сьогодні становить 15 гривень відповідно до Указу Президента України від 25.08.96 № 762/96 „Про грошову реформу в Україні”). З 01.08.96 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тисяч карбованців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” було установлено, що виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. провадився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до частини четвертої статті 54 Закону; додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1, 2, 3 та 4), під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом, за законами України „Про пенсійне забезпечення” та „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.08 № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”).

З набранням чинності Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01.01.08 вирішено питання щодо застосування показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як розрахункової величини та підвищено розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 та 4, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальної пенсії по інвалідності (особам, віднесеним до категорії 1) та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп та визнанням неконституційними положень пунктів 24-34 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у тому числі щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 28.05.08 № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та від 16.07.08 № 654, якими було встановлено гарантії з 22.05.08 та з 01.07.08 відповідно, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.08.

Постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 року на яку посилається позивач з метою диференціації пенсій , передбачено: «збільшити розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі — Закон): у 3,5 рази — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази — пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 — 1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.

Однак цією ж постановою установлено, що: «1) мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи — 540 гривень, II групи — 500 гривень, III групи — 467 гривень;

Таким чином, суд приходить до висновку, що положення цієї постанови про збільшення пенсії у 2,5 рази стосуються мінімальної пенсії установленої цією ж постановою 27.12.2005 року, з урахуванням індексу вартості життя та рівня мінімальної заробітної плати в Україні у 2005 році.

У подальшому 05.10.2006 року до Закону  введено ч.3 ст.67 ( норму, диференціюючу відповідні пенсії на законодавчому рівні, що має вищу юридичну силу по відношенню до прийнятих раніше постанов Уряду, тому за відсутності відсилки до них, підлягає першочерговому застосуванню ), якою передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  визначеного законом, підвищується розмір пенсії,  визначений відповідно до статті 54 цього Закону,  а також розмір додаткової пенсії за  шкоду,  заподіяну  здоров'ю,  особам, віднесеним до категорії 1,  2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок  пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму".
               Враховуючи ці положення, розмір державної пенсії, який призначений із 02.04.2009 року та виплачується позивачці на даний час (8 мінімальних пенсій за віком = 8х709= 5672 грн . ) є значно вищим, ніж установлено постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 року (2,5х500= 1250 грн. ).

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 54 Закону які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і  пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, надання законодавцем такого права кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача , встановлених цим же Законом.

Тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру державної пенсії позивачеві, застосуванню підлягають статті 54 ч. 4, 67 ч.3 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, яка суперечить діючому на даний час законодавству в частині визначення механізму підвищення розміру пенсії, у зв’язку з чим за відсутності відповідного, визначеного Кабінетом Міністрів України порядку обчислення пенсії з урахуванням коефіцієнту 2,5 зважаючи на положення прийнятої пізніше норми ч.3 ст.67 Закону, не підлягає застосуванню.

За таких обставин у позові слід відмовити.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладаються на позивача.

Відповідно до п.32 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» управління пенсійного фонду в Решетилівському районі звільнене від сплати державного мита (судового збору). Позивач також звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 вказаного Декрету, тому судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 8, 19, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 49,50,54,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

            У задоволенні позову ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі про визнання дій Управління пенсійного фонду в Решетилівському районі щодо відмови ОСОБА_2 в збільшенні державної пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2,5 рази згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках протиправними та зобов’язання збільшити пенсію у 2,5 рази згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках з застосуванням ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на момент виплат з урахуванням проведених виплат з 02.04.2009 року та провести відповідні виплати – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Суддя