ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
02 вересня 2010 року Справа № 2а-6167/10/0870
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши матеріали
адміністративного позову: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
до: фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про: припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,
ВСТАНОВИВ:
04.08.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – позивач) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача (код ДРФО НОМЕР_1).
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвалою від 05 серпня 2010 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків до 01 вересня 2010 шляхом надання доказів надіслання відповідачу копії адміністративного позову та доданих до нього документів, зокрема, опису вкладення до поштового відправлення з квитанцією відділення поштового зв’язку.
На виконання вимог ухвали суду від 05.08.2010р. позивачем направлено на адресу суду оригінал фіскального чеку відділення поштового зв’язку від 30.08.2010р., як доказ направлення копії матеріалів позовної заяви відповідачу відповідно до вимог частини 3 статті 106 КАС України. Одночасно з фіскальним чеком на адресу суду направлено супровідний лист від 30.08.2010р., в якому зазначено, що такий спосіб відправлення документів узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленої в постановах від 04.11.2003р., 28.09.2004р., 09.11.2004р., 12.07.2005р.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Як вбачається з поданого позивачем фіскального чеку відділення поштового зв’язку, дійсно на адресу відповідача – ОСОБА_1 направлено поштову кореспонденцію вагою 0,018 кг., проте дослідивши зазначений доказ, суд позбавлений можливості встановити, чи всі матеріали позовної заяви направлені на адресу відповідача на виконання вимог частини 3 ст.106 КАС України, та чи направлено на адресу відповідача саме матеріали позовної заяви разом з доданими до неї документами.
Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 1 передбачено «Призначення Кодексу адміністративного судочинства України». Зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.
За приписами пунктів 4 та 5 статті 3 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; адміністративний процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, суд зазначає, що основу судочинства складає процесуальна форма. Саме вона формує вплив на діяльність усіх учасників процесу. Принцип процесуального формалізму є основоположним у процесуальному праві, оскільки саме через нього знаходить своє вираження суворий імперативний метод публічного права, спрямований на забезпечення рівності сторін шляхом встановлення чітких, формально-визначених, свідомо відомих правил. Процесуальна аналогія підриває цей принцип, вносить елемент невизначеності і нестабільності в процесуальних відносинах, відкриває дорогу зловживанням цим інститутом, судовому свавіллю.
Посилання позивача на узгодження такого способу відправлення документів з позицією Верховного Суду України, висловленої в постановах від 04.11.2003р., 28.09.2004р., 09.11.2004р., 12.07.2005р. не приймаються судом з огляду на таке.
Постанови Верховного Суду України, визначені в супровідному листі позивача, прийняті Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України при перегляді в касаційному порядку ухвал Вищого господарського суду України в порядку господарського судочинства відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Постанови Верховного Суду України мотивовані тим, що квитанції, виданої відділенням поштового зв’язку достатньо для підтвердження факту направлення копії касаційної скарги стороні у справі, а в разі виникнення сумніву у Вищого господарського суду України про недостатність такого доказу на підтвердження направлення копії скарги стороні у справі, суд не позбавлений можливості витребування додаткових доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2010р. позовну заяву Мелітопольської ОДПІ в Запорізькій області залишено без руху, з огляду на відсутність доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
У прийнятій судом ухвалі на виконання вимог зазначеної вище статті Кодексу, було визначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та строк, достатній для усунення недоліків. Зокрема, як спосіб усунення зазначених недоліків було визначено подання суду доказів направлення відповідачу копії адміністративного позову та доданих до нього документів у формі опису вкладення до поштового відправлення з квитанцією відділення поштового зв’язку.
Вимоги ухвали суду від 05.08.2010р. виконані позивачем не були, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, згідно із вимогами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства, позовна заява з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко