Справа 4-с-7/2010 рік
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.
при секретарі Прохоренко А.В.
з участю скаржника ОСОБА_1
начальника відділу ДВС - Димніча О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Ріпкинського районного управління юстиції,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, зазначивши, що рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.04.2010 року задоволено його позов до ПАТ КБ «Приватбанк» та зобов”язано відповідача вчинити певні дії, а саме провести нарахування процентної ставки за користування кредитом у відповідність до п.1.1 договору № CNRPAU00010012 від 23.06.2006 року, укладеним між сторонами, до 15 % річних, починаючи з 01.02.2009 року, про що письмово повідомити позивача.
Постановою від 12.08.2010 року начальник ВДВС Ріпкинського районного управління юстиції повернув ОСОБА_1 виконавчий лист, відмовивши у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що документ пред’явлено не за місцем виконання рішення.
Скаржник, вважаючи постанову державного виконавця неправомірною, зазначає, що виконавчі дії по відношенню до боржника - юридичної особии, можуть проводитись за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
У зв”язку з тим, що Ріпкинське віділення філії ЧРУ ПАТ КБ «Приватбанк» є постійно діючим органом боржника, виконання рішення суду повинно проводитись за місцем його знаходження.
Крім того, скаржник вказує, що у відповідності до п.6.6 кредитного договору, виконання зобов”язань проводиться за місцем знаходження банку, який надав кредит, а ОСОБА_1 отримав кошти саме від Ріпкинського відділення боржника
Таким чином скаржник просить визнати постанову начальника відділу ДВС неправомірною та зобов”язати ВДВС відкрити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії щодо виконання судового рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, обгрунтовуючи їх обставинами, викладеними у скарзі.
Начальник відділу ДВС Ріпкинського районного управління юстиції вимоги, викладені у скарзі, не визнав та пояснив, що згідно ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться за місцем знаходження, вказаним у виконавчому документі.
Оскаржуване рішення було прийняте у зв”язку з тим, що адреса боржника у виконавчому листі була зазначена як Набережна Перемоги, 50, в м.Дніпропетровськ.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали додані до скарги, матеріали цивільної справи № 2-73/2010 року та виконавчий лист, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Статтею 20 Закону «Про виконавче провадження» передбачено право стягувача самостійно обирати місце вчинення виконавчих дій між кількома органами державної виконавчої служби, в тому випадку, якщо боржник є юридичною особою, за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
В той же час, згідно ст.24 вказаного вище Закону, державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо виконавчий документ пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
З матеріалів цивільної справи № 2-73/2010 року вбачається, що незважаючи на підписання кредитного договору зі сторони позикодавця директором філі Чернігівське РУ “ПриватБанк” Максименко А.В., остання діяла за дорученням та від імені юридичної особи, а саме банку.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив відповідачем ПАТ КБ “ПриватБанк”, з місцем його розташування по вул.Набережна Перемоги, 50, в м.Дніпропетровськ і рішення суду стосувалося саме юридичної особи, а не його філії, відділення або представництва.
Вказані вище реквізити боржника зазначені у виконавчому листі № 2-73, виданому стягувачеві Ріпкинським районним судом Чернігівської області 03.08.2010 року.
Таким чином, дії начальника ВДВС Ріпкинського районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження були вчинені у відповідності до п.4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», отже підстави для визнання їх неправомірними - відсутні.
Доводи скаржника про те, що відкриття судом провадження в цивільній справі за його позовом, за місцем проживання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_1 звертався до суду в порядку передбаченому Законом України “Про захист прав споживачів”.
Суд вважає необгрунтованими посилання скаржника на п.6.6 кредитного довору, укладеного між сторонами про те, що виконання зобов”язань має здійснюватись за місцем знаходження Ріпкинського відділення банку.
Вказані умови договору стосуються виконання сторонами своїх зобов”язань, які виникли з цивільно-правової угоди і не можуть бути застосовані при виконанні судового рішення.
У зв”язку з тим, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито”, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.383-389 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання постанови начальника відділу ДВС Ріпкинського районного управління юстиції про визнання незаконною постанови серії ВП № 20777918 від 12.08.2010 року, неправомірною та про зобов”язання відділу ДВС Ріпкинського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії по виконанню рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області у справі № 2-73/2010 року, за місцем знаходження Ріпкинського відділення ПАТ КБ “ПриватБанк” - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Є.А. Жовток