1 вересня 2010 року справа № 2-545/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі
судді Тіслюка І.І.
секретар Циліцька Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій управління щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії як дитині війни та про зобов`язання провести перерахування та виплату вказаного підвищення за весь строк позовної давності,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області (УПФУ) в якому просить винести рішення про визнання незаконними дій УПФУ щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії як дитині війни та зобов`язання провести перерахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за весь період строку позовної давності.
Попросивши суд в письмовій заяві провести розгляд справи без її участі в судовому засіданні, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус «дитини війни» і, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на період 2007 року.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Проте, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.
Таким чином, відповідач порушує її права, гарантовані ст.ст.64,68 Конституції України.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився звернувшись до суду з заявою, в якій просить розглядати справу за відсутністю його представника в судовому засіданні. Ним також зазначено що позовні вимоги не визнаються.
Зі змісту наданих суду письмових заперечень проти позову, вбачається, що на виплату підвищення до пенсії не визначено видатки держави, та не виділено відповідні кошти, і що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Виплата ж зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, а тому заявлено прохання до суду про відмову у задоволенні позову.
Оскільки письмові матеріали, надані сторонами, містять достатню кількість відомостей, то суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними доказами.
Проаналізувавши письмові доводи позивача та відповідача в їх письмових зверненнях до суду, суд з`ясував правомірність посилань кожної сторони на вказані ними підстави в обгрунтування їх позицій.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус «дитини війни», що підтверджується відповідною довідкою і цей факт не оспорюється відповідачем.
Згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав законної сили 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають Конституції.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня - 406,00грн., з 1 жовтня - 411,00грн.
Тобто, за період з 03.08.2007 року (початку строку давності) до 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав законної сили 01.01.2006 року визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина.
Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що видається замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II - «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Враховуючи, що позивач звернулась до суду 03.08.2010 року, то її вимога щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі здійснити нарахування та сплату недоплаченого позивачу, як «дитині війни», підвищення до пенсії, підлягає задоволенню в межах терміну - з 0 3 .08.2007 року і закінчуючи днем проголошення рішення в суді, з виключенням з цього терміну періоду з 01.01.2008 по 21.05.2008 рр.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 3 серпня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та за період з 1 січня 2010 р. по 1 вересня 2010 р.
Також, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі наведенного та керуючись ст.ст.8, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.212-215 ЦПК України, с уд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій управління щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії як дитині війни та про зобов`язання провести перерахування та виплату вказаного підвищення за весь строк позовної давності – задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області щодо ненарахування і невиплати підвищення пенсії як дитині війни ОСОБА_3 та зобов’язати здійснити їй перерахунок щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 3 серпня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та за період з 1 січня 2010 р. по 1 вересня 2010 р.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі на користь ОСОБА_3 сплачені нею при подачі позову 37 грн. за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Борзнянського районного суду Тіслюк І.І.
- Номер: 2-545/10
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-545/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Тіслюк Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.08.2015
- Дата етапу: 12.08.2015
- Номер: 6/545/54/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-545/10
- Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
- Суддя: Тіслюк Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2017
- Дата етапу: 20.04.2017
- Номер: 6/947/80/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-545/10
- Суд: Київський районний суд м. Одеси
- Суддя: Тіслюк Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.01.2021
- Дата етапу: 06.01.2021
- Номер: 2-в/263/3/2021
- Опис:
- Тип справи: на заяву про відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 2-545/10
- Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
- Суддя: Тіслюк Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.04.2021
- Дата етапу: 29.06.2021
- Номер: 6/947/698/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-545/10
- Суд: Київський районний суд м. Одеси
- Суддя: Тіслюк Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.11.2021
- Дата етапу: 08.11.2021