Справа № 2-29/10

                                                         РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року   Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого- судді Драник Н.П.

При секретарі Коверник М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – виконавчий комітет Придніпровської районної ради в м. Черкаси про встановлення порядку користування житловим приміщенням та вселення та за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа – комунальне підприємство  «Служба утримання будинків «Митниця» про визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

                                                           Встановив:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси  із позовом до відповідачів , зазначаючи, що відповідачі по справі  є його рідний брат та племінник. На підставі ордеру № 3140 від 11.08.1972р, виданого виконкомом Черкаської міської Ради  депутатів трудящих ОСОБА_4 стала наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1..Дана квартира надавалась на сім»ю із чотирьох осіб ( чоловік, дружина та двоє дітей). В 1973 році наймач ОСОБА_4 трагічно загинула і наймачем квартири став  старший брат ОСОБА_2 Спірна квартира складається із 3-х кімнат площею 10,6 кв.м, 14,1 кв.м та 17,0 кв.м. з балконом.Згідно довідки РЕУ-4 на даний час в квартирі зареєстровано три особи – він та відповідачі по справі. На протязі  довгого часу він з сім»єю користувався  ізольованою кімнатою площею 10,6 кв.м.За комунальні послуги сплачував регулярно, віддаючи  гроші братові, наймачу квартири. Коли захворів, то змушений тимчасово переїхати проживати до батьків дружини, оскільки в травні 2007 року переніс важку операцію на хребті і став інвалідом 2 групи.Зараз не працює, потребує стороннього догляду, пересувається на милицях. Незважаючи на стан здоров»я , останнім часом з відповідачами склалися напружені стосунки, які перешкоджають нормальному користуванню квартирою  та оплатою комунальних послуг.Брат наполягав на знятті з реєстрації.Він, позивач, відмовився і тепер бажає щоб з ним був укладений окремий договір найму на кімнату площею 10,6 кв.м.Виділення даної кімнати частково вирішить питання реального забезпечення житлом.Просить  виділити йому, ОСОБА_1 в користування кімнату площею 10,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. Відповідачам виділити в користування кімнати площею 14,1 кв.м та 17,0 кв.м. в цій же квартирі.Ванну,кухню, туалет на інші підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.Зобов»язати виконком Придніпровської райради укласти з ним, ОСОБА_1 договір найму на користування кімнатою площею 10,6 кв.м., а з відповідачами на кімнати площею 14,1 кв.м. та 17,0 кв.м.

    Позовні вимоги на протязі усього часу розгляду справи позивачем неодноразово уточнялись та доповнювались. В остаточному варіанті позивач просив встановити порядок користування  квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому в користування кімнату площею 10,6 кв.м., відповідачам  кімнати площею 14,1 кв.м  та 17,0 кв.м з балконом. Ванну, кухню, туалет та коридори залишити в спільному користуванні сторін та вселити його в кімнату  площею 10,6 кв.м.  квартири АДРЕСА_1.

    ОСОБА_2 та ОСОБА_3  звернулися із позовом до ОСОБА_1 , вказуючи, що вони та відповідач зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.Інших  проживаючих не має. Вказана квартира складається із трьох кімнат загальною житловою площею 42,65 кв.м., кухні, коридора та ванни з туалетом. Вказана квартира була отримана 11.08.1972 року  їх нині покійною матір»ю на підставі ордера № 3140 на сім»ю у складі 4-х осіб. 19.08.1973 року мати трагічно загинула, а батько засуджений до вищої міри покарання. Право на проживання мають вони та  відповідач. Близько 1990 року відповідач після створення сім»ї із вказаної квартири вибув, в даний час з сім»єю проживає у власній квартирі АДРЕСА_2 З часу вибуття з квартири нею не цікавиться, квартплату та комунальні послуги не сплачує, ремонтом квартири не займається.Його відсутність у квартирі не викликана будь-якими поважними причинами.Факт не проживання відповідача у спірній квартирі підтверджується відповідним актом .Просять визнати відповідача ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло у квартирі АДРЕСА_1. Зобов»язати третю особу у справі КП ВЖ РЕУ-4 зняти відповідача з реєстрації в даній квартирі.

    В ході розгляду справи, відповідачі уточнили свої вимоги, відмовившись від пункту щодо зобов»язання КП ВЖ РЕУ-4  зняття відповідача з реєстрації.

    Ухвалою суду від 18.07.2008 року вищезазначені позовні заяви були об»єднані в одне провадження.

    В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов, просив його задоволити, позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнав, просив відмовити в його задоволенні, зазначивши, що в 1973 році їх мати отримала  квартиру на 4-х осіб- на себе, батька та двох дітей.В даній квартирі  він зареєстрований та мешкає з самого дитинства. Був період, коли він проживав в інтернаті, потім пішов служити до лав армії в 1989 році. До армії він проживав з бабусею у кімнаті площею 17 кв.м. Коли прийшов з армії, то брат був уже одруженим і займав  дві сміжні кімнати – 17 кв.м. та 14,1 кв.м., а йому виділив кімнату площею 10,6 кв.м. Таке користування квартирою склалося з 1991 року. В 1991 році одружився, коли дружина завагітніла, то вони тимчасово переїхали до батьків дружини на АДРЕСА_3. Прожили там півтора року, а потім знову повернулись на АДРЕСА_1 .Коли дружина завагітніла вдруге, то вона пішла проживати зі старшою донькою  до своєї матері, а він залишився проживати на Подолинського і прожив він там до 2006 року. За цей період він допомогав своїй сім»ї, але проживати з тещою не хотів.  В 2006 році  у нього різко погіршився стан здоров»я, стали відніматися ноги, у зв»язку з цим він потребував сторонньої допомоги, виходити на п»ятий поверх стало неможливо і його дружина забрала до себе. В 2007 році він переніс тяжку операцію.До 2006 року брат визнавав його проживання в спірній квартирі. До 2005 року  накопились великі борги по комунальних послугах. В 2005 році вони разом з братом їх погасили. До 25.04.2008 року у брата до нього не було ніяких претензій по оплаті та по проживанню. 25.04.2008 року  брат запропонував  прописати в в квартирі НОМЕР_1 дружину його сина, але отримав від  нього, ОСОБА_1, відмову, і який взамін запропонував прописати свою доньку Катерину, на що брат не погодився. З даного часу у них виник конфлікт, який призвів до звернення  в суд. У нього були свої ключі від квартири, але брат самовільно змінив  замки в квартирі, чим порушив його право на користування квартирою. Даний інцидент стався, коли справа уже слухалась судом.

     В судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов піжтримав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пояснивши, що дійсно дану квартиру отримала покійна нині мама на сім»ю у складі 4-х осіб. На даний час там зареєстровано три особи – він, його син та брат. Коли брат одружився, то після весілля він 5 років проживав  у тестя по вул.. Орджонікідзе.У маленькій кімнаті жив його син ОСОБА_3. За цей час брат не сплачував за комунальні послуги. Десь в 1997- 1999 роках брат зі своєю сім»єю  прийшли проживати на Подолинського в квартиру НОМЕР_1 і прожили там 2 роки. В 1999 році теща ОСОБА_1 купила їм  квартиру і вони 2 роки робили там євроремонт. Борги були великі по квартирі, але брат їх не сплачував. В 1999 році брат з сім»єю переїхали на Добро вольського, але речі забрали не усі. З цього моменту він жодного дня не проживав, але приїздив, навідувався.Його дружина ОСОБА_6 також приходила в квартиру і щось виносила з квартири, так сказав сусід. В зв»язку з цим він поміняв замки у вхідних дверях і була також подана заява до суду .Лікарів брат не викликав на адресу по Подолинського.На дану адресу на ім.»я брата приходили якісь повідомлення із податкової, іншої кореспонденції не надходило.До 2008 року ніхто не користувався кімнатою 10,6 кв.м, зараз  там також  ніхто не проживає і використовується вона як кладова.У спірній квартирі він з сином зробив ремонт на кухні, поміняли вхідні двері.Це було в 2007 році. Десь в глибині душі визнає право брата на користування квартирою.

    ОСОБА_3 свій позов в судовому засіданні підтримав, позов ОСОБА_1 не визнав., просив відмовити в задоволенні, пояснивши, що до 1995-96 року кімната площею 10,6 кв.м. була його.Після приходу з армії дяді ОСОБА_1, дану кімнату виділили йому. Потім в даній кімнаті проживати дядя ОСОБА_1, тьотя ОСОБА_6, ОСОБА_5. Вони з батьком жили в двох кімнатах.Коли д.ОСОБА_1 вибирався з квартири, то  залишив деякі речі- якісь меблі. З 2008 року в спірній кімнаті ніхто не проживає. Кімната не пригодна для житла. В 2008 році, перед подачею позову, дядя ОСОБА_1 сказав, що ви живете у даній квартирі, то робіть ремонт самі. Чисто по-людські  визнає право дяді ОСОБА_1 на користування квартирою.

    Представники  третіх осіб  при вирішенні позовних вимог  покладаються на думку суду.

    Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що проживає на АДРЕСА_4. ОСОБА_1 проживали усі разом до того часу, як ОСОБА_6 вдруге завагітніла. Як виїздили ОСОБА_1 сама не бачила, джерелом інформації є  бабушка ОСОБА_8. ОСОБА_1 бачила 2-3 рази, приходив у гості.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що останнім часом ОСОБА_2 став требувати у ОСОБА_1 гроші за квартиру. ОСОБА_1 приходив у гості, а жив  на Орджонікідзе.Потім тесть купив їм квартиру і вони переїхали жити туди. Він закривав маленьку кімнату, там був замок, ключ був у ОСОБА_1. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали доступу  до кімнати і не мали ключа. ОСОБА_1 хотів, щоби ОСОБА_2 йому сплатив.ОСОБА_2 не погодився, оскільки була заломлена велика сума.До них у квартиру попав, коли вони уже судились Двері були поміняні, мабуть поміняні були і замки.

    Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що  38 років живе по АДРЕСА_5.ОСОБА_1  практично не проживав, то був в інтернаті, то в армії. Він приїздив до ОСОБА_2 і кричав, щоб  ОСОБА_2  виніс йому удочки, а так його не бачив.ОСОБА_1 приходив у гості.Було сказано, що він живе у тещі.Постійно проживає ОСОБА_2 і його син, роблять якийсь ремонт.Кімната  маленька закрита, там ніхто не живе.Це говорив ОСОБА_3 і сусіди.

    Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що  за 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 зараз платять до 200 грн. щомісячно. З 1999 року по 2006 роки платили по 60 грн. в місяць. В 1991 році вийшла заміж за ОСОБА_1. З 1992р по 1995 року  проживали на Подолинського і її мама також. Усі проживали в маленькій кімнаті. В 1999 році родилась друга дитина і мама забрала  її з дітьми до себе. В 2000 році у мами з ОСОБА_1 стали погіршуватись відносини і в 2001 році він приймає рішення жити на Подолинського.ЇЇ туди не пустила мама.Він приїздив до дітей та допомогав. До 2006 року ОСОБА_1 проживав на Подолинського. Вона приходила до нього  прибирала, готувала.Бачила ОСОБА_2 і його сина і вони її також бачили.В 2006 році , у зв»язку з різким погіршенням здоров»я ОСОБА_1, змушені з мамою забрати  його до себе. В травні 2007 року зробили операцію. Через рік після операції, прийшов ОСОБА_2 за грошима і  предложив прописати ОСОБА_10.ОСОБА_1 заперечив  і запропонував прописати ОСОБА_5. З цього часу  почався спір  за проживання в квартирі.В серпні 2008 року були поміняні  замки в даній квартирі і вона не змогла попасти в дану квартиру.В даній квартирі проживала з 1992 – по 1999 роки.Зареєстрована  була на АДРЕСА_6. це будинок її батька

    Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що по АДРЕСА_1 проживає з 1997 року. В даній квартирі проживали два брати, син  ОСОБА_2, сім»я ОСОБА_1 з тещою. В 1999 році  мати забрала ОСОБА_6, ОСОБА_1 залишився на Подолинського. ОСОБА_1 бачила часто в під»їздї, заходив також до них у гості.Це був період коли ОСОБА_6 з дітьми жила у мами.В 2006 році в ОСОБА_1 різко погіршився стан здоров»я. Після операції ОСОБА_6 забрала його до себе на Добровольського.Останній раз заходила в квартиру НОМЕР_1 по Подолинського коли складали акт.ОСОБА_1 речі були в кімнаті, був також посуд. Десь рік назад приходила ОСОБА_6 і сказала, що не може попасти в квартиру. Спустились на вулицю, там в машині був ОСОБА_1, він зателефонував  брату і той повідомив, що замки поміняні і нікого в квартиру не впустить.

    Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що в 1991 році оженились ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і проживали на Подолинського.Коли родилась дочка, весною 1992 року вони переїхали тимчасово  на Орджонікідзе. Потім вернулись на Подолинського, потім до них перейшла жити мати ОСОБА_6, аж поки її чоловік  не купив квартиру. Після народження другої дитини в 1999 році ОСОБА_6  перейшла з дітьми жити до матері, а ОСОБА_1 залишився жити  на Подолинського. В 2007 році ОСОБА_1 зробили операцію.Після операції ОСОБА_1 забирають на Добро вольського, оскільки йому потрібен  догляд.Восени 2008 року мати ОСОБА_6 поїхала за кордон на заробітки. ОСОБА_2 приходив до ОСОБА_1 за грошима по комунальних послугах. Вони ніколи не сварились, але не допомогали один другому.ОСОБА_6 ходила на Подолинського за речами ОСОБА_1, коли той був уже лежачим.

Свідок ОСОБА_16в судовому засіданні пояснив, що був свідком, десь в кінці квітня 2008 року коли  приїздив до ОСОБА_1 брат  і ОСОБА_1 передавав йому гроші. В цей час ОСОБА_1 був на милицях.На Добровольського  проживає з 2004 чи 2005 року. На цей час ОСОБА_1 тут з»являвся рідко. ОСОБА_6 дітьми  бачив кожний день.

    Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дізнався  про судову справу. ОСОБА_1 довгий час не проживав  у квартирі АДРЕСА_1. Він довгий час його не бачив.Після армії,як женився, то переїхав жити до дружини і десь в 1995 році за проханням ОСОБА_2  повернувся і прожив на Подолинського місяців чотири.  Діти до 1998 року дружили  і вони часто бували в даній квартирі.ОСОБА_1 жив у кімнаті направо. В квартирі одна кімната ізольована, дві суміжні. В 2007-2008 році перестав бачити машину ОСОБА_1 і ще задовго до цього Не бачив ОСОБА_1, щоб платив за квартиру. З ОСОБА_2 часто бувають у зберкасі і платять за квартири. У кімнаті  маленькій ніхто не проживає.

    Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , свідчення свідків , дослідивши в судовому засіданні письмові матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 пілягає до задоволення,  позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають  до задоволення , виходячи з наступного.

    Як встановлено в судовому засіданні, на підставі ордеру № 3140 від 11.08.1972 року  ОСОБА_4 надана  3-ти кімнатна квартира по АДРЕСА_1. на сім»ю  в складі  чотирьох осіб –( вона, чоловік та двоє синів). Квартира НОМЕР_1 складаєиться із одніє  ізольованої кімнати площею 10,6 кв.м та двох суміжних – 17 кв.м та 14,1 кв.м.В 1973 році  квартиронаймач  ОСОБА_4 загинула. Рішенням Придніпровської районної ради в м. Черкаси за № 37381 від 02.10.1980 року  переоформлений особовий рахунок квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 . В даній квартирі , згідно довідки КП ВЖ РЕУ-4 від 27.05.2008 року  зареєстровані  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

     Кімната площею 10,6 кв.м. були виділена в користування ОСОБА_1 його братом, ОСОБА_2 в 1991 році. ОСОБА_2 та його сім»я займали дві суміжні кімнати площею 14,1 кв.м та 17 кв.м., тобто між братами з 1991 року встановлений фактичний порядок користування квартирою.

    Сторонами не заперечувалось, що до 1999 року ОСОБА_1 проживав разом зі своєю сім»єю в квартирі АДРЕСА_1. Як підтверджується матеріалами справи та свідченнями свідків ОСОБА_1 не втратив зв»язок зі спірною квартирою. При переїзді його дружини та дітей за адресою АДРЕСА_2 , в кімнаті, де мешкала уся сім»я ОСОБА_1 залишились  речі домашнього вжитку, що відображено на фотокартках від 06.08.2008 року. Із огляду на дані фотокартки, кімната має житловий вигляд. Згідно акту обстеження квартири від 15.01.2009 року, наданого ОСОБА_2, в даній кімнаті  були кухонна шафа, шафа для одягу, шафа коридорна , старий диван та інші особисті речі . Твердження  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  щодо відсутності одягу ОСОБА_1 в даній кімнаті,  спростовується показами свідків ОСОБА_6  та ОСОБА_14, які пояснили, що ОСОБА_6 періодично з»являлась в дану квартиру і брала особисті речі чоловіка, оскільки останній  тимчасово проживав по АДРЕСА_2  та заявою  ОСОБА_18, завіреною нотаріально, з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався  кімнатою площею 10,6 кв.м. до кінця 2006 року. На час огляду  кімнати 29.05.2008 року її стан був жилий, там знаходились особисті речі ОСОБА_1, однак він тимчасово нею не користувався у зв»язку зі станом здоров»я. Крім того, останній приймав участь в утриманні  квартири АДРЕСА_1, сплачуючи за 1\3 частину даної квартири спочатку своєму братові, який щомісячно приїздив за грошима, в той час, коли ОСОБА_1 тимчасово проживав у квартирі своєї дружини по вул..Добровольського. З 2008 року ОСОБА_1  почав самостійно оплачувати комунальні послуги за частину квартири., що підтверджується квитанціями про оплату.

За повідомленням Черкаської міської поліклініки №2, ОСОБА_1 тимчасово проживає по АДРЕСА_2 та за станом його здоров»я потребує  постійної сторонньої допомоги.  

    ОСОБА_2 самочинно позбавив свого брата користуватися спірною  квартирою, замінивши в 2008 році ( в час, коли справа знаходилась на розгляді в суді) вхідні двері , та вставивши нові замки. В судовому засіданні ОСОБА_2 в категорічній формі заявив, що ключів від  квартири ОСОБА_1 не дасть.  В той же час, в судовому засіданні,ОСОБА_2 повідомив, що десь в глибині душі  він визнає  братове право на користування  спірною квартирою. ОСОБА_3 в судовому засіданні  також  пояснив, що сугубо по-людські  ОСОБА_1 має  право користуватись  кімнатою 10,6 кв.м.

    Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1  Іншого житла сторони не мають.

    Суд вважає, що тимчасове не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі  є поважною причиною, зумовленою  станом його здоров»я.

    Як зазначено вище,  між сторонами ще з 1991 року склався певний порядок користування житловими примішеннями квартири АДРЕСА_1, і виділення судом  ОСОБА_1 в користування  житлової кімнати  площею 10,6 кв.м ніяким чином не порушує житлові права  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки в їх користуванні залишаються житлові кімнати площею  14,1 кв.м, та 17,0 кв.м, що перевищує  норми забезпеченості житлом в Україні на одну людину.( 13, 65 кв.м ). Кімната  площею 10,6 кв.м  не відповідає  нормам забезпеченості житловою площею, але на прохання позивача, суд  вважає за можливе виділити йому дану кімнату.  

    В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено  не проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1  без поважних причин. Крім того, ними не зазначено  в  період  якого часу ОСОБА_1 втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

    Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень.  

    На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 6,10, 60, 209, 212,213,214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 9,10,  71, 72  ЖК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду» Про деякі питання, що виникли  у практиці застосування судами Житлового кодексу України, суд, -

                                                              Вирішив:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

    Встановити порядок користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 житлову  кімнату  10,6 кв.м.  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити житлові кімнати площею 14,1 кв.м та 17 кв.м. Ванну кімнату, кухню, туалет, коридори та інші підсобні приміщення залишити в загальному користуванні  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

    Вселити ОСОБА_1 в кімнату площею 10,6 кв.м квартири АДРЕСА_1

    В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням,  відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області  протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: