Справа № 2-1610/10

                                                               РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 липня 2010 року    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого – судді Драник Н.П.

При секретарі Кравченко Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, треті особи – ОСОБА_2, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області  про визнання права власності на самочинно збудовані споруди ,-

                                                              Встановив:

Позивач звернувсь до суду з позовом до відповідача, вказуючи, що відповідно до  договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 від 28.07.2004 року він є його власником .Згідно з  Державним актом на право приватної власності  на землю від 12.01.2008р  він є власником земельної ділянки площею 696 кв.м., На території земельної ділянки,  ним самочинно переобладнано вітальною ( літ. 1-5) та  побудовано ларьок   літ. Ж-1, гараж літ. З, сарай-літню кухню літ.К та тамбур літ а1  ,що  зафіксовано у технічному паспорті, складеному комунальним підприємством ЧООБТІ. Самочинно побудовані гараж літ.З, сарай-літня кухня літ.К та тамбур літ а1 не порушують Державних будівельних норм України і не погіршують житлові умови власника сусіднього домоволодіння № 436 громадянина ОСОБА_2 Посить визнати за ним право власності  на самочинно переобладнану вітальню літ.1-5, самочинно побудовані споруди, а саме: ларьок літ. Ж-1, гараж літ.З, сарай літню-кухню літ.К і тамбур літ.а1 по АДРЕСА_1.

    В судовому  засіданні   позивач та його представник, за довіреністю ОСОБА_5 позов підтримали, просили задоволити.

    Представник  відповідача позов визнав частково, не заперечував щодо визнання права власності на  самочинно переобладнану вітальню літ.1-5,  самочинно побудовані гараж літ.З, сарай-літню кухню літ. К та тамбур літ а1  . Заперечує щодо визнання права власності на ларьок літ. Ж-1, оскільки він побудований  по червоній лінії і для його побудови не мінялось  цільове призначення землі.

    Третя особа ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні не заперечував щодо визнання права власності за позивачем на самовільно збудовані споруди. В подальшому в судові засідання не з»являвся.

    Представник  третьої особи – інспекції ДАБК  у Черкаській області  заперечувала щодо визнання права власності з подальшою експлуатацією, оскільки в теперішній час є  спрощені процедури і як представник інспекції наполягає на здачі в експлуатацію.  

Суд, заслухавши пояснення , позивача, його представника, представника відповідача ,   третіх осіб – ОСОБА_2 та інспекції ДАБК у Черкаській області вивчивши та дослідивши в судовому засіданні письмові матеріали справи,  приходить до висновку,що позов підлягає до  часткового задоволення.

    Як встановлено в судовому засіданні, позивачеві відповідно договору купівлі-продажу від 28.07.2004 року   належить     домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно з Державним актом на право приватної власності  на землю від 12.01.2008р  він є власником земельної ділянки площею 696 кв.м.. Цільове призначення даної ділянки – для будівництва  і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд. На території земельної ділянки,  ним самочинно ларьок літ. Ж-1, гараж літ.З, сарай літню-кухню літ. К і тамбур літ а1 та самовільно переобладнав вітальною літ 1-5. Згідно довідки  департаменту архітектури,будівництва та землеустрою від 02.02.2010 року за № 549 ,самочинно побудовані  гараж літ. З, сарай –літня кухня літ.К та тамбур  літ а1   не порушують   Державних будіельних норм України і не погіршують  житлові умови власника сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2, який у судовому засіданні не заперечував щодо визнання права власності за позивачем на самочинно збудовані споруди.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. А тому суд вважає за можливе  визнати за позивачем право власності на самочинно переобладнану вітальню літ.1-5, самочинно збудовані гараж літ.З, сарай-літню кухню літ. К та тамбур літ а1  .

Що стосується самочинно побудованого ларька літ. Ж-1, то даний ларьок розміщений  по червоній лінії  вул. Ільїна з порушенням санітарних норм освітлення  самочинно переобладнаної вітальні літ.1-5 житлового будинку літ.А-1, що не відповідає п.7.26* ДБН 360-92**   «Планування і забудова міських  і сільських поселень». Крім того , самовільно побудований ларьок є  торгівельним ларьком, що підтверджується  планом реконструкції господарської будівлі, розміщення торгівельного ларька по АДРЕСА_1., дозвіл на розміщення якого, як об»єкта торгівлі по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , не видавався ( довідка від 23.04.20р № 379-16-08). Крім того, будуючи на земельній ділянці площею 696 кв.м. торговий ларьок, позивачем не вирішено питання щодо цільового призначення земельної ділянки, оскільки Державним актом на право власності на земельну ділянку передбачено цільове її призначення, а саме: для будівництва і обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і споруд, і аж ніяк не розміщення торгових ларьків чи павільйонів.  Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що вимога про визнання права власності на самочинно побудований  ларьок літ. Ж-1 не підлягає до задоволення.

    Керуючись ст.ст. 10,11,209, 214,215 ЦПК України,ст. 375, 376 ЦК України, Положеннями  ДБН  360-92** « Планування і забудова міських і сільських поселень», суд,-

                                                              Вирішив:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1   задоволити частково.

    Визнати право власності за ОСОБА_1 на самочинно переобладнану вітальню літ. 1-5, самочинно  побудовані  гараж літ. З, сарай-літню кухню літ. К., тамбур літ а1  в будинку АДРЕСА_1.

    В решті частині позову ОСОБА_1 відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: