Справа  №  2-4206/10.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

        Головуючого судді – Черняка В. Г.,

                                                секретаря судових засідань – Новікової М. В. , Ткаченко О.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – Четверта Харківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

  В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4,                     ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позивач в обґрунтовування вимог за позовом вказує, що вона є спадкоємцем після смерті доньки – ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Але у встановлений законом строк, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивач не звернулась, у зв’язку з тим, що мешкала в Харківській області, є пенсіонеркою та має незадовільний стан здоров’я, обмежена у русі.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року .

В судовому засіданні позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.  

Відповідачі ОСОБА_4,   ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнали.

Представник відповідача ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_8 проти позову заперечував з підстав, що позивачем строк  для подання заяви про прийняття спадщини пропущений  з неповажних причин.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, представника відповідача,  дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим відділом РАЦС по          м. Харкову Харківського міського управління юстиції 09 лютого 2008 року, актовий запис               № 2300.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України, матір'ю ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, є позивач ОСОБА_3.

Згідно відповіді на запит з Четвертої Харківської державної нотаріальної контори  № 01- 14/2018 від 17.08.2010 року, після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Свідоцтво про право на спадщину ні за законом ні за заповітом нікому не видавалось.

Відповідно до пояснень позивача, після смерті дочки вона не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як вона знаходилась у тяжкому моральному стані та  мешкала в с. Гнилиця Велико-Бурлуцького району. Харківської області, переїхала до м. Харкова в кінці 2008 року. А оскільки вона хворіє, є людиною похилого віку обмежена у русі, вона не мала фізичної можливості  подати відповідну заяву за місцем відкриття спадщини. До того ж, її чоловік, відповідач по справі, ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і вона вважала, що однієї заяви буде достатньо для прийняття спадщини обох з подружжя. По даний момент до нотаріальної контори не зверталась, поштою заяву не направляла.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні, не підтвердив показання позивача , щодо проживання його дружини в с. Гнилиця Велико-Бурлуцького району. Харківської області та пояснив, що на момент смерті та після смерті дочки він з дружиною проживали в м. Харкові, за адресою: АДРЕСА_1, де і проживають по теперішній час. До села Гнилиця не їздили, оскільки дружина постійно хворіла. Подав заяву до нотаріальної контори сам, оскільки вважав, що цього буде достатньо для прийняття спадщини обома з подружжя. Про те, що він подав заяву в нотаріальну контору дружина  знала. В подальшому  судовому засіданні  відповідач ОСОБА_4 дав протилежно інші пояснення, щодо проживання його дружини після смерті дочки, пояснивши, що  його дружина і він сам після смерті дочки постійно проживали до грудня місяця 2008 року в с. Гнилиця Велико-Бурлуцького району де займались господарством.

Представник відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_10 в судовому засіданні позов підтримала та підтвердила обставини, вказані позивачем в обґрунтування  позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_8, в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що позивач мала можливість своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, оскільки діючим законодавством передбачено можливість  відправлення відповідної заяви поштою навіть без посвідчення підпису. Також пояснення позивача про неможливість подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що вона тривалий час проживала за межами м. Харкова в судовому засіданні її чоловік не підтвердив.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, необхідний для подання ним заяви про відкриття спадщини.    

Згідно роз’яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, доводи позивача про знаходження в шоковому та тяжкому моральному стані, не підтверджені жодними доказами про звернення до лікувальних закладів, та будь-якими іншими належними і допустимими  доказами, в підтвердження факту знаходження в шоковому та тяжкому  моральному стані  позивачка до суду не надала.

Пояснення позивача щодо про неможливість подання заяви про прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що вона тривалий час проживала за межами м. Харкова в судовому засіданні її чоловік, відповідач по справі, ОСОБА_4 не підтвердив, вказавши, що вони разом після смерті дочки проживали в м. Харкові.

 Відповідно до  п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України  № 20/5 від   03.03.2004 року, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, п исьмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається  спадкоємцем  особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.  

Якщо заява,   на   якій  справжність  підпису  спадкоємця  не засвідчена,  надійшла   поштою,   вона   приймається   нотаріусом, заводиться  спадкова  справа,  а спадкоємцю пропонується надіслати заяву,  оформлену  належним  чином,  або   прибути   особисто   до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.  

За таких обставин, суд вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини в Четверту Харківську державну нотаріальну контору пропущений позивачем без поважних причин.

 Приймаючи до уваги обставини по справі, а саме, що   члени родини позивачки  в установлений законом строк  дійсно подали заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року і позивачка по справі достовірно про це знала, її посилання  окрім іншого на те, що вона вважала  достатнім  для прийняття спадщини того, що її чоловік подав заяву до нотаріальної контори – суд не розцінює як поважну причину не звернення її до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Сам факт проживання позивачки в с. Гнилиця Велико-Бурлуцького району. Харківської області   на протязі шести місяців після смерті  спадкодавця  суд вважає не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщині  оскільки  така причина пропуску строку для прийняття спадщини сама по собі  не пов’язана з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не була позбавлена можливості  спосіб передбачений законом подати до нотаріальної контори у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

За таких обставин, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, представника відповідача, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає, оскільки причини пропуску строку для прийняття спадщини, вказані позивачем, не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 79,  212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,          ст. ст. 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – Четверта Харківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини –  відмовити.

Рішення  суду може бути оскаржене  до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом .

Головуючий - суддя:                                  Черняк В. Г.