Справа № 2-958/10

17.08.2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 вересня  2010 року                                             Іванівський районний суд Херсонської області

в особі судді Ковальчук Т.М.

при секретарі Кидрук О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і їй повинна виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата повинна проводитись відповідачем. При зверненні до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонській області із заявою про виплату соціальної допомоги їй було відмовлено. Просить суд визнати протиправними бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області щодо перерахунку і виплати щомісячного підвищення соціальної допомоги на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії і забезпечити нарахування та виплату їй недоплаченої соціальної допомоги за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 роки в розмірі 30 % щомісячно і стягнути судові витрати.

Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

Відповідачем надані заперечення проти позову, відповідно до яких, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки  управління діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по данному Закону проводиться з Державного бюджету України, але в бюджеті на 2008 – 2009 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої пенсії понад розміри, встановлені законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. Управління з 01 січня 2008 року виплачує позивачу надбавку до пенсії в розмірі 10 %.

    Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.  

Судом встановлені наступні факти і відповідні ним правовідносини.  

    Так, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5); відповідно до                  ст.1 Закону України №2195 – IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «дитина війни» (а.с.9).

17 серпня 2010 року ОСОБА_1 було відмовлено в нарахуванні державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. (а.с.11).

З 01 січня 2008 року управління Пенсійного Фонду України в Іванівському районі Херсонської області виплачує позивачу надбавку до пенсії – щомісячної грошової державної соціальної допомоги в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

           Законом України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Однак  Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від  9 липня   2007 року визнав положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (п.12. ст.71), яким призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони,  інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.  

Отже, право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Таким чином, нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, тобто 09.07.2007 року.

Аналіз  вищевикладеного, дає підстави для висновку про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу підвищення пенсії в період із   09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.  

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (відповідно до п.20 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначена надбавка становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Згідно з Рішенням Конституційного  Суду  України  від 22 травня  2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України», щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача, які були вчинені у відповідності до вимог законів, інших правових актів або їх окремих положень, до моменту визнання останніх неконституційними, є законними і такими, що відповідають вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.    

Таким чином, право позивача на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними. Нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суду України, тобто з 22.05.2008 р., на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що діяла до 01.01.2008 р.

При цьому слід врахувати виплати, які були фактично здійснені відповідачем позивачці за відповідний період 2008 року згідно з  постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10 %.  

Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу підвищення пенсії в період із 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.  

Крім того, приймаючи до уваги те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року, ніякі зміни до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» не вносилися, дія зазначеної статті на 2009 рік не призупинялась, суд прийшов до висновку, що невиплачена сума в розмірі 30 % за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року підлягає нарахуванню та виплаті відповідачем на користь позивача.  

Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення позивачу підвищення пенсії в період із 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.  

Посилання представника відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги суд до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області зобов'язане здійснити позивачу перерахунок підвищення до пенсії, визначених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року , з урахуванням вже виплачених позивачу 10 % соціальної допомоги.

Стосовно пропуску позивачем строків для звернення до суду з вимогою нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Грошові кошти є майном.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову в підвищенні пенсії на 30 % позивачу відповідач порушив його право на отримання належних його коштів, а тому строки позовної давності на даний позов не поширюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій позивачем сплачено судовий збір при зверненні до суду у сумі 3,40 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень, які підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача в повному об'ємі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.88, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 268, 316 ЦК України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонській області про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1      щомісячного підвищення  на  30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов`язати  управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області здійснити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої соціальної допомоги  як  дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених 10 % щомісячної грошової державної соціальної допомоги.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1       витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень.

В іншій  частині  позову відмовити.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Іванівський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а  особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

С у д д я: