ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2318/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Федорченко Р.О.
відповідача : Головко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест"
про: стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Бізнесторгінвест” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 55341,21 грн., мотивуючи його тим, що станом на 21.05.2010 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті орендної плати за земельні ділянки на зазначену суму.
Згодом представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, згідно з якими заборгованість відповідача станом на 29.07.2010 року становить 14827,44 грн., в т.ч.: 13894,89 грн. – недоїмка, 932,55 грн. – пеня, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що ТОВ “Компанія “Бізнесторгінвест” було сплачено орендну плату за землю за січень-лютий 2009 року, що підтверджується копіями платіжних документів з відмітками банку про прийняття та виконання платіжних документів, а тому вважає, що підприємством виконано свої податкові зобов’язання перед бюджетом в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази і їх сукупності, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Бізнесторгінвест” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 12.04.2006 р. (а.с.34).
Згідно з довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №7274/06 від 17.04.2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Бізнесторгінвест” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, керівник – ОСОБА_3, місцезнаходження: АДРЕСА_1.
Як платник податків відповідач взятий на облік у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (а.с.33).
З наданих позивачем доказів вбачається, що ТОВ “Компанії “Бізнесторгінвест” передано право на оренду земельної ділянки площею 0,1938 га, яка розташована по вул. Соборна, 9 (а.с.7-14), а відтак, відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до міськбюджету м. Вінниці, що підтверджується відповідними податковими деклараціями за 2009 та 2010 роки (а.с.25-28).
На підставі наявних у справі доказів позивач вважає, що за відповідачем станом на 29.07.2010 року рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю в загальній сумі 14827,44 грн., в т.ч.: 13894,89 грн. – недоїмка, 932,55 грн. – пеня (а.с.52). Недоїмка виникла станом на 03.03.2009 року внаслідок несплати підприємством орендної плати за землю за січень та лютий 2009 року, а сума пені в розмірі 932,55 грн. сформувалась на момент винесення судового рішення внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати за землю.
Відповідач, не погоджуючись з даними доводами податкового органу, надав суду відповідні платіжні доручення як докази своєчасної сплати орендної плати за землю протягом 2009-2010 р.р. (а.с.61-67). Крім того, зазначив, що оскільки платіжні доручення №21 від 24.02.2009 р. та №31 від 24.03.2009 р. були прийняті до виконання КФ ВАТ СКБ “Дністер”, а також враховуючи те, що вони не відкликались підприємством, відповідач вважає, що ТОВ “Компанією “Бізнесторгінвест” виконано податкові зобов’язання перед бюджетом в повному обсязі (а.с.55).
З метою з’ясування дійсних обставин справи судом було направлено запит на адресу КФ ВАТ СКБ “Дністер” з проханням надати інформацію про дійсність вищезазначених платіжних доручень, а також інформацію про те, чи здійснювалось підприємством відкликання даних платіжних доручень (а.с.71).
Як вбачається з листа-відповіді № 342 від 10.08.2010 р., КФ ВАТ СКБ “Дністер” повідомляє про відсутність можливості виконати платіжні доручення № 21 від 24.02.2009 р. та № 31 від 24.03.2009 р. з огляду на те, що з 17.04.2009 р. по 15.03.2010 р. в даній банківській установі була призначена тимчасова адміністрація та уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо зобов’язань, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, а з 15.03.2010 року у ВАТ СКБ “Дністер” відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації (а.с.73).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” № 2535-ХІІ від 03.07.1992 року (зі змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Згідно зі ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно зі ст. 17 “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 26 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що за порушення Закону України “Про плату за землю” платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України, а статтею 27 вказаного Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно погасити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення заборгованості слугувало те, що ТОВ “Компанією “Бізнесторгінвест” здійснено сплату орендної плати за землю за січень та лютий 2009 року згідно платіжних доручень № 21 від 24.02.2009 р. та № 31 від 24.03.2009р., однак сплачені підприємством кошти не були перераховані банком до міськбюджету м. Вінниці з незалежних від відповідача причин.
Відповідно до п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Відповідно до п.п. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 даного Закону до банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом: за порушення строків зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) з вини банку; за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії. З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) у розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом, за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.
Як встановлено в судовому засіданні, з 17.04.2009 р. по 15.03.2010 р. у ВАТ СКБ “Дністер” була призначена тимчасова адміністрація та уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо зобов’язань, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, а з 15.03.2010 року у даної банківської установи відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. Таким чином платіжні доручення №21 від 24.02.2009 р. та №31 від 24.03.2009 р. виконані банком не були.
Оскільки зарахування платежів за призначенням не були здійснені банком до введення мораторію, а після закінчення мораторію у банківської установи ініційовано процедуру ліквідації, то виконання платіжних доручень не вбачається можливим. Як наслідок, кошти не були перераховані до міськбюджету м. Вінниці, а тому суд вважає правомірними доводи податкового органу щодо наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 13894,89 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що черговість на порядок задоволення вимог кредиторів до банку та спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, на задоволення таких вимог, передбачені ст. 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 932,55 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.
Проаналізувавши вищезазначені норми закону, а також враховуючи те, що ТОВ “Компанії “Бізнесторгінвест” орендна плата за землю сплачувалась своєчасно, а банком, обслуговуючим відповідача, приймались відповідні платіжні доручення в день сплати коштів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 932,55 грн.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Бізнесторгінвест” заборгованості в сумі 13894,89 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 4, кв. 5 фактична адреса: 21000 м. Вінниця, вул. Соборна, 9, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість по основному платежу по податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 13894 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 89 коп. за рахунок активів платника податків.
В решті позовних вимог відмовити.
Порядок і строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 25 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович