№ 3-9379/10

П О С Т А Н О В А

                                                 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

2 вересня 2010 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Національного природного парку «Голосіївський» відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого охоронцем у фірмі «Обрій», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в :

21.08.2010 року до Голосіївського районного суду м. Києва від Національного природного парку «Голосіївський» надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

З протоколу про адміністративне правопорушення № 40 від 18.08.2010 року вбачається, що при обстеженні Голосіївського НДВП НПП «Голосіївський» в кварталі 13 18 серпня 2010 року о 11 год. 00 хв. виявлено автомобіль «ЗІЛ-157», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, навантажений дровами (дуб колотий), обсягом 8 м кубічних без належно оформлених документів (ордер № 268 без відмітки про відпуск деревини), що призвело до порушення ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України,  тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 91 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, належним чином повідомлений. Від нього не надійшло клопотання про відкладення судового засідання, а тому вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд», на території національних природних парків з урахування природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:

зона регульованої рекреації – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив рубку лісу та вивіз деревини без належних документів, тобто вчинив дії передбачені п. 2 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд».

Відповідальність за порушення п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачена ч.1 ст. 91 КУпАП, а саме здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду.

         Дослідивши матеріали справи та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу  ОСОБА_1, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом’якшують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 91 КУпАП, оскільки його вина підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому порядку. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.  

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 91, ст. 283-284  КУпАП,  суд  –

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 91 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. у власність держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

           Суддя