Справа № 2-а-79/2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

смт.Ріпки                                                                                                       01 вересня 2010 року

            Ріпкинський районний суд Чернігівської  області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

        при  секретарі Прохоренко А.В.

    з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Київській області, ІДПС Білоцерківської роти при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщика міліції Лихогоденка А.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати, як незаконну, постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2010 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.  

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона, як водій, відзначається особливою уважністю та безпосередньо дотримується всіх вимог  дорожніх знаків. Вважає, що постанова відносно неї, про застосування стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 255 грн, є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням чинного законодавства.

Вважає, що показання приладу «Беркут» не є належним доказом порушення нею ПДР України.  

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Від нього не надходило клопотань про відкладення судового розгляду.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття без поважних причин, в судове засідання відповідача – суб’єкта владних повноважень, справа може бути вирішена на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Постановою від 10.08.2010 серії АІ № 376477 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та  накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. Постановою встановлено, що позивачка керуючи автомобілем перевищила встановлену швидкість на 34 км/год, чим порушила п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0510152.  

Даний факт підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ № АІ1№098725 від 10.08.2010., в якому зазначено, що ОСОБА_1 рухалась на 67 км. автодороги Київ-Одеса  в смт………., позначеному дорожнім знаком 5.45, на автомобілі «Хюндай Гетз» д.н. НОМЕР_1, рухалась 94 км/год., чим порушила п. 12.4 ПДР України.

Згідно пояснень у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , по суті порушення», позивачка з протоколом згодна, вказує, що швидкість перевищила ненавмисно.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.11 КАС України, передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  

Згідно п.п.13.7.1 п.13.7 Інструкції, МВС, від 27.03.2009, № 111 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", основними методами несення служби є: спостереження за дорожнім рухом. Під спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.

Пунктом 20 Зазначеної Інструкції передбачений порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів.

Згідно п.п. 20.1. технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання; п.п.20.2. працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну; п.п. 20.3. З метою найбільш ефективного використання технічних засобів та приладів керівник підрозділу забезпечує їх застосування у дві, а за необхідності - і в три зміни. Відповідає за збереження технічних засобів та приладів особисто командир підрозділу ДПС або особа, яка виконує його обов'язки; п.п 20.4. на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів (додаток 7). Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані.

копія свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Беркут» № 0510152, чинне до 24.03.2011.  

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1, що вона правопорушення не вчиняла і розцінює такі пояснення спрямовані на уникнення передбаченої законом відповідальності.

          Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем ПДР України підтверджений належними доказами і позивачем не спростований.        

Керуючись ст.ст.6-11, 104, 158-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

      В задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Київській області, ІДПС Білоцерківської роти при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщика міліції Лихогоденка А.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

    Судові витрати відсутні.

    Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

           Суддя                                                                                                          Є.А. Жовток