Справа № 2а-1143/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді Драник Н.П.
При секретарі Коверник М.В..
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі про визнання дій відповідача протиправними та зобов»яхання нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”. На підставі своїх вимог спирається на те, що позивач 1941 року народження, відповідно до статті 1 Закону України “про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року , є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Верховна Рада своїм Законом від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, стаття 77 та стаття 110, Законом України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік” стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідачі повинні були здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії “Дітям війни” встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позивач вважає, що відмова відповідача – Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області є протиправною, і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Згідно із Законом України ”Про Державний Бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня – 350 грн.; з 1 квітня - 359 грн.;з 1 жовтня – 366 грн. Згідно з Законом України “ Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає : з 1 січня – 380 грн.; з 1 квітня – 406 грн.; з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з Законом України “ Про державний бюджет на 2008 рік “ та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн.; з 1 липня – 482 грн.; з 1 жовтня – 498 грн., 3гідно з Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 1 січня – 498 грн.; з 1 листопада – 573 грн. Таким чином сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006- 2008 роки становить: ( 4302+ 4809 + 5793) х30%- 579,30 = 3891, 90 грн , що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду. Просить визнати відмові відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною. Зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006- 2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп. .
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити в повному об”ємі. Про свої порушені права дізнавсь в 2009 році.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси і позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, застосувавши ст. 100 КАС України.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивач ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України з 01.01.2006 року позивачеві повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи щомісячна державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29,36 ,ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України “Про Державний бюджет України” дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін та інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,3 ч.2, ст.6 ч.2, ст.8, ч.2 ст. 19, ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад приорітетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Позивач дізнавсь про свої порушені права в 2009 році, а позов подав до суду 25.01.2010 року. Строк звернення до адміністративного суду згідно з ст. 99 КАС України обчислюється в один рік,. Позивачем а ні в позовній заяві , а ні в судовому засіданні не надав поважності причини пропуску строку звернення до суду. А тому суд вважає,що позивач безпідставно пропустив річний строк звернення до суду, і тому йому слід відмовити в задоволенні позовних вимог.
Державне мито суд вважає віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,8, ч.2 сь.19, ч.1 ст.21, ст. 152 Конституції України, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік, Законом України “про соціальний захист дітей війни”, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007рік, та від 22.05.2008 рік, ст.ст. 12,17, 19, 99, 100, 159- 162 КАС України, суд, -
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському району м. Черкаси про визнання дій відповідача протиправними, зобов»язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення. .
Головуючий: