Справа № 22-ц-3409/2010 року                                                                        Головуючий 1-ї інст. – Трофімов В.С.

Категорія: про стягнення боргу                            Суддя-доповідач – Солодков А.А.

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 липня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.,

        суддів колегії          -    Швецової Л.А., Малінської С.М.

        при секретарі          -    Білицькій Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и л а :

    У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 5900 доларів США, що є еквівалентом 47259 грн. за договором позики.

    В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він надав відповідачу у борг грошові кошти в сумі 5900 доларів США, про що була складена розписка від 27.09.2008 року, згідно якої відповідач зобов'язався повернути вказану суму до 27 грудня 2008 року. Але до теперішнього часу відповідач не повернув борг.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснивши, що відповідач повернув суму боргу в повному обсязі в три етапи.  Про повернення грошових коштів розписки від позивача не брав. Після остаточного повернення суми боргу 23.04.2009 року позивач відмовився повернути відповідачу розписку, мотивуючи тим, що відповідач йому винен ще 500 доларів за прострочення повернення коштів.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12 січня 2009 року позовна заява ОСОБА_6 задоволена. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача суму боргу у розмірі 47259 грн., що є еквівалентом 5900 доларів США; витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 472,60 грн.; витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в розмірі 120 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн.

В поданій до суду апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що 27.09.2008 року ОСОБА_4 взяв в борг у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5900 доларів США на строк до 27.12.2008 року, про що була написана відповідна розписка. До теперішнього часу відповідач не повернув зазначену суму.

    Відповідно до ст. 1047 ЦК України на  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який  посвідчує  передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими

ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача 47259 грн., оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов'язання.

    Судова колегія погоджується з висновком суду про стягнення на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 472,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у розмірі 120 грн.

    Проте, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу.

    На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження вказаних витрат, а саме розрахунок витрат, квитанції про сплату 4500 грн., акт виконаних робіт.

    Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Рішення  Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12 січня 2009 року – змінити.

В задоволенні позову ОСОБА_6 в частині стягнення витрат на правову допомогу – відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                

    Судді: