Справа   22-ц-2608/2010 року                                                                       Головуючий 1-ї інст. – Скляренко С.О.

Категорія: житлові                             Суддя-доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 квітня 2010 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права користування квартирою, -

в с т а н о в и л а :

    У лютому 2010 року ОСОБА_4, яка діє також у інтересах малолітнього ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому  просила визнати за нею та її малолітнім сином право на користування квартирою АДРЕСА_1, відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з відповідачем ОСОБА_7 вона перебувала у шлюбі, від якого в 2003 році в них народився син ОСОБА_5  В 2003 роци вона, як член сім’ї наймача, була разом з сином зареєстрована у спірній квартирі, яка належить її колишній свекрові ОСОБА_6 Остання надала згоду на її реєстрацію у квартирі разом з онуком, проте в даний час шлюбні відносини припинені, а родина колишнього чоловіка не бажає, щоб вона продовжувала проживати у квартирі. Вважала, що має право користування спірною квартирою, оскільки вони з сином отримали право проживання у ній, як члени сім’ї наймача та ця квартира є їхнім єдиним житлом.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_8 проти позову заперечувала у повному обсязі, посилалась на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування Ленінської районної в м. Харкові ради, відділ у справах міграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХДУ УМВС в Харківській області, ОСОБА_7 про усунення перешкод в здійснення права власності та виселення з квартири АДРЕСА_1. Вважала, що поданий позов є спором між тими ж сторонами,  про той самий предмет спору і з тих самих підстав, в зв’язку з чим провадження по справі підлягає закриттю, так як з цього приводу вже є рішення суду, що набрало законної сили.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2010 року провадження по справі закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

    Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4  подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд. При цьому посилається, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

    Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

    Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

    Рішенням Ленінського районного суду м. Харкові від 14 серпня 2009 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_6 та виселено ОСОБА_4 та неповнолітнього ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом про визнання права користування квартирою як член сім'ї наймача.

Суд першої інстанції необґрунтовано закрив провадження у справі, оскільки рішення від 14.09.2009 року було ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, з тих самих підстав, але предмет позову інший.

    За таких обставин ухвала суду першої інстанції від 12 березня 2010 року не є законною та підлягає скасуванню.

          Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п.4, 312 п.3, 313, 314 ч.1 п. 6, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -                                                              

у  х   в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє також у інтересах малолітнього ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2010 року – скасувати.

Справу повернути для розгляду по суті в  той же суд.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: