Справа №   22-ц-2525/2010 року                                                                       Головуючий 1-ї інст. – Алфьорова Т.М.

Категорія: з договорів                             Суддя-доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 квітня 2010 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2010 року по справі за позовом АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про дострокове розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» про визнання договорів недійсними, -

в с т а н о в и л а :

    У липні 2009 року АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив достроково розірвати договір кредиту №820/1/27/21-03-7/043 від 08.08.2007 року у зв’язку з неналежним його виконанням ОСОБА_5 Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» борг у суммі 16891, 89 грн. та судові витрати.

    У січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», в якому просив визнати договір кредиту №820/1/27/21-03-7/043 від 08.08.2007 року та договір поруки №820/1/27/21-03-7/360 від 08.08.2007 року недійсними; судові витрати покласти на відповідача.

    Свої вимоги представник АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (надалі Банк) мотивував тим, що 08.08.2007 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено вказаний кредитний договір, відповідно до умов якого, Банк надає ОСОБА_5 грошовий кредит у сумі 5000 доларів США, на умовах платності, строковості, а останній свою чергу зобов’язується повернути в обумовлений строк отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. На виконання умов кредитного договору між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, останній зобов’язався відповідати за виконання ОСОБА_5 зобов’язань по поверненню кредиту. Прийняті на себе зобов’язанні Банк виконав у повному обсязі, проте в зв’язку з порушенням умов договору ОСОБА_5 у нього перед банком виникла обумовлена заборгованість. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Свої вимоги за зустрічним позовом представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 обґрунтовував тим, що укладений договір кредиту суперечить положенням ЦК України, оскільки відповідно  до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражено у грошовій одиниці України – гривні, а з додатку до кредитного договору вбачається, що сума платежу за кредитом виражена у доларах США. Оскільки зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, недодержання вимог ч.1-3, 5, 6  ст. 203 ЦК України при укладенні договорів кредиту та поруки має наслідком визнання їх недійсними. Проти задоволення основного позову заперечував з тих самих підстав.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2010 року позовні вимоги АКБ «Укрсоцбанк» задоволені. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

    В поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний задовольнити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи.

В поданих до суду запереченнях представник позивача просить залишити рішення суду без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними в справі доказами і не заперечується сторонами, що 08.08.2007 року між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” (надалі Банк) та ОСОБА_5 був укладений договір кредиту №820/1-27/21-03-7/043. Відповідно до умов Договору, Банк надавав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 5000 доларів США, на умовах платності, строковості, а останній зобов’язався повернути отримані грошові кошти не пізніше 07 серпня 2009 року зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 21 % річних. На виконання умов кредитного договору між Банком та ОСОБА_4 того ж дня було укладено договір поруки №820/3-27/21/02-7/360, відповідно до умов якого останній зобов’язався відповідати по зобов’язанню за Договором у тому ж обсязі, що й ОСОБА_5

21.05.2009 року на адресу відповідачів були направлені вимоги про погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за його користування, але відповідачами зобов'язання в повному обсязі виконані не були.

    Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянтів на невідповідність договору кредиту положенням чинного цивільного законодавства України, оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані вказані обставини, надана юридична оцінка зазначеним доводам та в мотивувальній частині рішення наведені причини їх відхилення.

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачі не надали доказів належного виконання своїх зобов'язань за вказаним договором.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно з'ясував та підтвердив наявними в справі доказами всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у  х   в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2010 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                        

Судді: