Справа №22-ц-6000/2010 р.            

        Головуючий 1-ї інстанції –  Пашнєв В.Г.

Категорія – із договорів                         Доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    15 червня 2010 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційного банку  “Приватбанк” на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Харківського ГРУ “Приватбанку”, третя особа публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними договори кредиту та іпотеки, укладені між нею та відповідачем.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2010 року відкрите провадження у справі.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ “Приватбанк” просить скасувати ухвалу та направити справу на розгляд до належного суду. При цьому посилається на порушення норм процесуального права, вважає, що відповідачем по вказаній справі має бути ПАТ КБ “Приватбанк”, оскільки вказана у якості відповідача філія не має права бути відповідачем. Крім того, спір виник стосовно виконання умов кредитного договору, а не через порушення прав споживача, тобто необґрунтовано були застосовані правила альтернативної підсудності, та позивач повинен сплатити судовий збір.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та  обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу ї залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пункт 5 статті 110 ЦПК України регламентує підсудність справ за вибором позивача, зокрема, що позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Предметом кредитного договору № HAH2G116150093 укладеного між сторонами 16 серпня 2007 року   є банківські послуги, серед яких відкриття банківських рахунків, банківське обслуговування, нарахування відсотків.

Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї діяльності, але до відносин, що він регулює належать зокрема відносини, що виникають з договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення  власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відносини, що склалися між сторонами є відносинами споживача та надавача послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що за адміністративно-територіальним розподілом відповідає Ленінському району м. Харкова. Позовна заява подана ОСОБА_3 до Ленінського районного суду м. Харкова, тобто за місцем її проживання.

Таким чином при вирішенні питання про відкриття провадження суд першої інстанції дійшов правильного висновку що справа підсудна Ленінському районному суду м. Харкова.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку  “Приватбанк”  ї залишає ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2010 року без змін, як постановлену з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п.1, 312 ч.1, п.1, 313, 314 ч.1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційного банку  “Приватбанк” - відхилити.

Ухвалу  Ленінського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя –

Судді –