Судове рішення #10720229

Справа   22-ц-5272/2010 року                                                                        Головуючий 1-ї інст. – Тарасенко Л.М.

Категорія: про відшкодування шкоди                        Суддя-доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 червня 2010 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.,

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до підприємства Харківської облспоживспілки “Центральний ринок”, третя особа ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

в с т а н о в и л а :

    У квітні 2009 року  ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому  просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 4516,33 грн., 490 грн. витрачені на проведення експертного дослідження ТОВ “Радар-1”, 23,94 грн. витрачені на виклик відповідача та третьої особи для участі в еспертизі, 14 грн. - банківські послуги, 101 грн. - судовий збір, 30 грн. - інформаційно-технічне забезпечення, 3000 грн. за надання правової допомоги та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.  

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.07.2008 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем “Нива-Шевроле”, д.н. НОМЕР_1, який належить підприємству Харківської облспоживспілки “Центральний ринок”, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21121, під керуванням позивача. Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_4 був пошкоджений, а сам позивач отримав тілесні ушкодження та був вимушений лікуватися.

Представник позивача та третя особа позовні вимоги не визнали.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 частково задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4516,33 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 490 грн. за проведення дослідження, 89,50 грн. - витрати в зв'язку з розглядом справи та 23,94 грн. - витрати пов'язані із викликом при проведенні дослідження. В решті позовних вимог – відмовлено.

В поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення суду та додатково стягнути з відповідача 14,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті банківських послуг, 3000 грн. - витрати на правову допомогу, 41,50 грн. - доплата судових витрат, 4000 грн. - компенсація моральної шкоди. При цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

В поданих до апеляційного суду запереченнях представник відповідача просить відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними в справі доказами, що 10 липня 2008 року о 8 год. 45 хв. ОСОБА_5, який керував автомобілем “Нива-Шевроле”, д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності Підприємству Харківської облспоживспілки “Центральний ринок”, рухався по пр.Московському в м.Харкові. При зміні напрямку руху не переконався у безпеці маневру та біля будинку №199-А скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21121, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01 вересня 2008 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до висновку спеціаліста ТОВ “Радар-1” від 15.08.2008 року рохмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля ВАЗ-21121, д.н. НОМЕР_2, складає 4516,33 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відшкодування витрат по оплаті банківських послуг за перерахування коштів по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно ч.3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Вказаною статтею встановлений вичерпний перелік судових витрат та сума за послуги банку до таких витрат не належить.

На підставі ч1. ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольнивши позовні вимоги, обґрунтовано стягнув   з відповідача судови витрати частково.

Суд першої інстанції мотивовано задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково. На підставі вимог ст. 1167 ЦК України та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” на користь позивача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 1000 грн. При цьому суд першої інстанції врахував глибину душевних страждань позивача, ступень вини відповідача, майновий стан сторін та інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивач не надав суду доказів на підтвердження надання йому правової допомоги. Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на акт виконаних робіт як на доказ надання правової допомоги на суму 3000 грн.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у  х   в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29 березня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                

    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація